Рада проголосувала законопроєкт щодо освіти нацменшин
Джерело: пресслужба парламенту
12 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні та в цілому законопроєкт стосовно навчання мовами нацменшин і корінних народів України, на прийнятті котрого раніше наполягала Угорщина.
За схвалення в цілому проголосували 266 народних депутатів, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
У парламенті зазначили, що закон спрямований на розширення можливостей використання мов національних меншин (спільнот) України, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів України в освітньому процесі й комунікації у закладах освіти; визначення статусу відповідних закладів загальної середньої освіти; врахування особливостей національної історії, культури й традицій в освітніх програмах; гарантування можливості продовження навчання відповідною мовою в разі реорганізації або ліквідації закладу освіти, а також удосконалення умов проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
Реалізація закону має на меті забезпечити поєднання належного рівня володіння державною мовою із збереженням мовної та культурної самобутності національних меншин (спільнот) України та корінних народів.
Депутати поставили доручення голові Ради невідкладно підписати документ та направити на підпис президенту.
Як відомо, Угорщина дала “зелене світло” на просування України у переговорах щодо вступу до ЄС, погодившись на відкриття кластерів 2 “Внутрішній ринок” та 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.
Очікувалося, що держави ЄС зможуть погодити переговорну позицію щодо відкриття кластерів вже 12 жовтня – після того, як Рада ухвалить законодавчі зміни щодо освіти мовами нацменшин.
- Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що Україна та Молдова готові до відкриття усіх кластерів у процесі перемовин про вступ до Євросоюзу.
- Іванна Климпуш-Цинцадзе розкритикувала заяви Володимира Зеленського стосовно “технічної готовності України до членства в ЄС вже у 2027 році”.
- Тарас Качка висловив сподівання стосовно того, що незабаром вдасться відкрити усі шість кластерів у межах перемовин про вступ України в ЄС.
НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.
Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.
Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.
Російські окупанти продовжують атакувати українську енергетичну інфраструктуру, зокрема об’єкти генерації та підстанції. АЕС вимушено знизили потужність генерації.
Президент США Дональд Трамп привітав демократів із перемогою на проміжних виборах до Конгресу та заявив, що готовий співпрацювати з ними.