Рада ЄС частково зупинила безвіз із Грузією

Джерело: пресслужба Ради ЄС

27 січня Рада Європейського Союзу зупинила дію частини безвізової угоди з Грузією. Дія безвізового режиму скасована на невизначений термін для грузинських дипломатів та посадових осіб, що може призвести до того, що їм доведеться вимагати візи для в’їзду на територію Євросоюзу.

Рішення стосується членів делегацій Грузії, котрі беруть участь в офіційних зустрічах та інших заходах на території країн ЄС або міжнародних організацій. Крім того, мова про членів національного та регіональних урядів та парламентів Грузії, Конституційного та Верховного судів Грузії та власників дипломатичних паспортів.

Громадяни Грузії, які є власниками звичайних паспортів, як і раніше, користуватимуться безвізовим режимом при короткострокових поїздках до ЄС, — зазначається в заяві.

Дане рішення є відповіддю на прийняття Грузією у 2024 році закону про “іноагентів”, а також законодавчого пакету, спрямованого на збереження “сімейних цінностей” та “захист неповнолітніх” (так званий закон проти “ЛГБТ- пропаганди”).

Рада ЄС вказала на порушення грузинською владою “основних прав та демократичних цінностей, які є ключовими принципами інтеграції з ЄС”.

Офіційні особи, котрі представляють країну, яка зневажає ці цінності, не повинні отримувати вигоду від полегшеного доступу до ЄС, — пояснив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Томаш Семоняк.

Зауважимо, наприкінці листопада прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив, що країна відмовляється від шляху до ЄС на найближчі чотири роки та від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.

Це викликало масові обурення та протести у Грузії. Грузини щовечора виходили з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, робили усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.

Такі силові розгони викликали осуд з боку Європи та США.

Натомість уряд Грузії звинувачує у протестах “п’яту колону”, європейських політиків, “місцеву агентуру” і наголошує, що недопустить “повторення українського Майдану у Грузії”.

Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.

Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.

Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.

Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.

Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково