Зеленський підписав указ про санкції проти влади Грузії

Джерело: Володимир Зеленський

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про санкції проти представників влади Грузії.

Зеленський підписав указ, увівши в дію рішення РНБО про санкції.

“Це санкції проти тієї частини влади зараз у Грузії, яка здає Грузію Путіну. Саме проти цього зараз у Грузії протести”, – наголосив президент.

Він додав, що важливо, аби інші світові лідери також відкрито говорили про ситуацію у Грузії і діяли.

“Так буває в міжнародних справах: якщо вчасно не відреагувати або якщо відреагувати непринципово, то далі – втрачені десятиліття і країни, позбавлені свободи. Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну. Разом треба захищатись проти Москви”, – зауважив Зеленський.

Президент резюмував, що закликає США, Європу та всіх у світі вчинити так само і діяти принципово.

Загалом запроваджено персональні санкції щодо 19 осіб, серед яких прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе, глава партії “Грузинська мрія” Бідзін Іванішвілі, а також окремі міністри, члени парламенту, судді, мер Тбілісі, власник телекомпанії “Імеді” та деякі колишні посадовці.

Санкції застосовані на 10 років та передбачають блокування активів, заборону на участь у приватизації чи оренді держмайна, заборону на виведення капіталу з України, анулювання візитів та переговорів, позбавлення державних нагород України та інші заходи.

ДОВІДКА: наприкінці листопада прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив, що країна відмовляється від шляху до ЄС на найближчі чотири роки та від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.

Це викликало масові обурення та протести у Грузії. Незгодна з позицією уряду і президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Рішення Кобахідзе вона порівняла з “конституційним переворотом” та підтримала протести громадян.

Грузини вже кілька днів поспіль щовечора виходять з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, роблять усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.

Такі силові розгони вже викликали осуд з боку Європи та США.

Натомість уряд Грузії звинувачує у протестах “п’яту колону”, європейських політиків, “місцеву агентуру” і наголошує, що недопустить “повторення українського Майдану у Грузії”.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство, яка передбачає перехід двосторонніх відносин до рівня всеосяжного стратегічного партнерства. Документ охоплює оборону, енергетику, торгівлю, відбудову та технології.