Раду закликали не підтримувати законопроєкт про кримінальну відповідальність журналістів

Джерело: Оксана Романюк/Facebook

Директорка ІМІ Оксана Романюк закликала Верховну Раду не голосувати за законопроєкт №10242, який може вплинути на свободу журналістів та обмежити розслідування корупції та суспільний контроль за владою.

Прикриваючись гаслами про боротьбу зі зловживанням даними, завтра в ВР планують знову наступити на граблі і голосувати за законопроєкт №10242, – зазначила Романюк.

Наголосила, що документ, прикриваючись боротьбою зі зловживанням даними, відкриває двері для переслідування журналістів та викривачів корупції.

Закон, що захищає тишу замість правди, не служить демократії, ми ж це розуміємо? Україна зараз бореться за свої цінності, за місце у світі як вільна та демократична держава. Пропоноване в законопроєкті обмеження свободи слова – це удар саме по цих цінностях, – додала вона.

Директорка ІМІ нагадала, що громадянське суспільство вже дало оцінку цьому документу: на початку грудня 265 медіа, громадських організацій, журналістів та правозахисників підписали спільну заяву, закликаючи відхилити цей законопроєкт. Попри це, профільний комітет розглянув документ у закритому режимі, що викликає ще більше занепокоєння.

Законопроєкт передбачає посилення кримінальної відповідальності за несанкціоноване розповсюдження конфіденційної інформації, включно з даними з публічних реєстрів. На думку експертів, це створює небезпеку для журналістів, які публікують розслідування в інтересах суспільства, викриваючи корупційні схеми та зловживання владою.

Романюк зазначає, що поспішне ухвалення такого закону без відкритого обговорення може призвести до обмеження свободи слова та суспільного контролю.

Закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242, а представників профільного комітету – до справжнього діалогу з медійною спільнотою, – наголосила директорка ІМІ.

Медійники акцентують, що законодавство має справді захищати державу від торгівлі даними та витоків інформації, а не створювати атмосферу страху серед журналістів та викривачів.

Ми, учасники Медіаруху, а також медійні та правозахисні громадські організації України повторюємо свій заклик до народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 у його нинішній редакціїЦей законопроєкт продовжує нести значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні. 

Його оновлена редакція, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких ми наголошували у попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Законопроєкт посилює кримінальну відповідальність щодо несанкціонованого розповсюдження конфіденційної інформації. Під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. Така дефініція міститься у примітці до статті 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, що виносився на голосування два тижні тому. 

У законопроєкті, що пропонується депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції. Як ми вже зазначали у попередній заяві, навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації, чинних норм Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», спрямованих на її захист, може виявитися недостатньо для убезпечення журналістів у судах за умов застосування оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу.

Попри зменшення відповідної санкції, пропоноване покарання у вигляді до 5 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним. Хоча така максимальна санкція і кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування

Саме тому положення законопроєкту № 10242 у його оновленій редакції продовжують суперечити принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа.

Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції. 

Закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242, а представників Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності до справжнього діалогу з представниками медійної спільноти з метою вдосконалення системи кримінального законодавства у цій сфері. Будь-які нові норми, запроваджені подібними законопроєктами, мають справді захищати державу від ризиків, пов’язаних з торгівлею даними та масовими витоками інформації, а не обмежувати можливості суспільного контролю за владою та сприяти створенню атмосфери страху серед журналістів

  • Раніше народні депутати зареєстрували законопроєкт №10242 “про відповідальність за публікування закритих даних із реєстрів”. У разі його прийняття, журналісти та активісти, а також їхні джерела можуть отримати 8 років ув’язнення за публікацію інформації про посадовців з реєстрів.
  • Серед тих, хто зареєстрував таку законодавчу ініціативу, є нардепи Максим Бужанський та Мамоян Суто, про діяльність яких журналісти зробили чимало розслідувань.
  • Народний депутат від партії “Голос” та голова комітету з питань свободи слова ВРУ Ярослав Юрчишин прокоментував законопроєкт №10242, який, за його словами, суперечить нормам права ЄС.

10 липня українська військова розвідка зафіксувала ще один доказ воєнних злочинів, скоєних армією РФ. ГУР МО оприлюднило аудіоперехоплення наказу одного з командирів 155-ї окремої бригади морської піхоти тихоокеанського флоту РФ, у якому той закликає до звірств щодо українських військовополонених: “Голову отрезать, на пики посадить, выкинуть нах..й”.

Українські військові заявили, що помстилися російським операторам безпілотників, які вбили однорічну дитину на Херсонщині.

Внаслідок масованого російського обстрілу в Чернівцях 12 липня загинула завідувачка аптеки Діана Кравченко.

11 липня над Києвом помітили цивільний літак. З’ясувалось, що це вантажний літак Антонов Ан-124-100 “Руслан”, що вперше з 2022 року пролетів над Україною і прямував у Лейпциг, Німеччина.

Президент США Дональд Трамп має намір підвищити тарифи на європейські товари до 30% з 1 серпня, написав він у листі на ім’я президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.