Раду закликали відновити онлайн-трансляції пленарних засідань
Джерело: рух Чесно
Представники громадських організацій та медіа у спільній заяві закликали Верховну Раду України відновити онлайн-трансляцію пленарних засідань на телеканалі “Рада” та завчасну публікацію порядків денних цих засідань.
Зробити це просять зокрема вже з наступного засідання, на котрому розглядатиметься важливий законопроєкт про відновлення незалежності НАБУ та САП.
Ці рішення мають фундаментальне значення для антикорупційної реформи, міжнародної довіри до України та європейської інтеграції. Саме тому суспільство повинно мати змогу в режимі реального часу бачити, як голосують народні депутати та яку позицію озвучують публічно, – мовиться у заяві.
Підписанти нагадали, що прозорість ухвалення рішень – це не формальність, а основа довіри парламенту, тоді як закритість лише підсилює підозри щодо закулісних домовленостей і дискредитує інституції.
Серед підписантів:
громадські організації – Рух ЧЕСНО, Transparency International Ukraine, Антикорупційний штаб, Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC), Жіночий антикорупційний рух, Центр спільних дій, Автомайдан, Інститут масової інформації, Детектор медіа, Центр прав людини ZMINA, Харківський антикорупційний центр, ПроМедіа, Асоціація відкритих даних, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Медіарух тощо.
медіа – Bihus.Info, ZN.UA, Суспільне, Главком, LB.ua, Українська правда, Суспільне, The Ukrainians Media, Ґрати, ТОВ “5 канал ТВ” тощо.
Додамо, раніше фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.
Тоді як нардеп Ярослав Железняк повідомив, що кожна хвилина трансляції каналу “Ради” коштує платникам податків 1 692 грн.
Опитування, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно” засвідчило, що більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.
- Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
- Громадський український активіст Геннадій Друзенко заявив, що телеканал “Рада” у своєму репортажі навмисно приховав лого та напис “Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова” на футболках медиків, щоб “вдати, що на штабі працюють лише військові”.
- 21 грудня голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що має намір звернутися з запитами до Рахункової та Аудиторської палат стосовно ефективності використання коштів, котрі виділили з бюджету на телемарафон “Єдині новини UA разом”.
- Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що не бачить підстав для припинення телевізійного марафону “Єдині новини”, оскільки він створювався для транслювання повномасштабного вторгнення Росії, яке ще не припинилося.
Кремль звинуватив Єврокомісію у спробі “скасувати” російську культуру після того, як Брюссель рекомендував припинити грант Венеційській бієнале на 2 мільйони євро. Причиною стало рішення організаторів дозволити Росії відкрити свій павільйон.
У Києві засудили чоловіка та жінку, котрі побоями та погрозами змушували 21-річну дівчину надавати секс-послуги. Суд визнав їх винними у сутенерстві, торгівлі людьми та катуванні.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, попри заяви Ірану про її закриття. За його словами, Вашингтон відновлює блокаду, яка стосуватиметься лише іранських суден та їхніх клієнтів.
13 липня президент Володимир Зеленський прибув до Парижа на зустріч “Коаліції охочих”. Глава держави висловив сподівання, що переговори можуть відкрити “значно більші можливості” для зміцнення оборони України.
Країни Європейського Союзу поки не змогли домовитися про 21-й пакет санкцій проти Росії, який очікували погодити на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі. Серед спірних питань – обмеження щодо російського СПГ, нафтової стелі та заборони на в’їзд колишнім російським комбатантам.