Ракеті «Орєшнік», якою РФ вдарила по Дніпру, мінімум сім років – Defense Express
Джерело: Defense Express
Результат дослідження уламків балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”, якою РФ вдарила по Дніпру 21 листопада, засвідчив, що російський президент Володимир Путін вкотре заявив неправдиву інформацію щодо “найновішого озброєння”.
Так, на одній із деталей ракети знайшли серійний номер та дату виробництва – 12 квітня 2017 року.

Джерело: Defense Express
І те що у цій ракеті використовуються деталь, якій вже понад сім років прямо говорить, що зібрали конкретно цей “Орєшнік” приблизно у 2017-2018 роках. І саме з цього часу сама ракета десь лежала на складі. Відповідне фото Defense Express отримав із власних джерел, – наголосили аналітики.
Також аналітиків зацікавив індекс деталі ЕФИТ 302811.002. Назва ЕФИТ пов’язана з російським ракетно-космічним підприємством НПЦАП, яке підпорядковується Роскосмосу. Воно розробляє системи управління для ракетних комплексів, таких як Зеніт, Протон-М, і розгінні блоки Фрегат. Наприклад, для ракети Зеніт система має індекс ЕФИТ 377513.008, а для розгінного блоку Фрегат — ЕФИТ 378111.003.
Це свідчить про те, що НПЦАП також займається постачанням апаратури управління для “Орєшніка, всієї ракети, або блоку розведення бойових частин чи останнього ступеня цієї ракети.
Разом з тим, інформація не стала несподіванкою, оскільки існують припущення, що для розробки цієї ракети в Росії використовували метод збору готових елементів. Так, “Орєшнік” або Кедр можуть бути результатом комбінування ступенів міжконтинентальної ракети Ярс, яка є вдосконаленою версією Тополя.
Зрештою те, що у РФ у 2017 році система управління для балістичної ракети середньої дальності вже існувала у металі вкотре доводить, що Кремль активно порушував Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності із США, ще й цією розробкою. А не лише ракетами для “Іскандера”.
Путін наголосив, що Росія почала серійне виготовлення “Орєшніка”, а аналоги цієї ракети за кордоном “з’являться нешвидко”.
За його словами, РФ завдаватиме ударів у відповідь на атаку західними ракетами по її території, зокрема й “Орєшніком”.
Вперше про атаку новою балістичною ракетою “Орєшнік” Путін повідомив 21 листопада, після того, як нею поцілили по Дніпру.
Читайте також: The Guardian: «Червоні лінії» Путіна – лише слова, РФ – не така сильна, як вважають
- Після того, як РФ атакувала Україну новітньою ракетою “Орєшнік”, у Росії почали продавати відповідний мерч з Путіним.
- Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
- 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
- США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.