Ранкове введення імунотерапії показало кращі результати лікування раку – дослідження
Джерело: CNN
Час доби, коли пацієнти з онкологічними захворюваннями отримують імунотерапію, може суттєво впливати на ефективність лікування. Про це свідчать результати нового дослідження, опублікованого в журналі Nature Medicine.
Дослідники провели експеримент за участю пацієнтів із недрібноклітинним раком легень, яким призначили однакові імунотерапевтичні препарати. Єдиною відмінністю між двома групами був час введення першої дози лікування: одна половина пацієнтів отримувала терапію до 15:00, інша – після.
Результати показали, що пацієнти, які розпочали лікування вранці або в першій половині дня, мали кращі показники виживаності. У середньому у них було приблизно на п’ять місяців більше часу до моменту прогресування захворювання – показника, який лікарі називають безпрогресійною виживаністю. Крім того, ці пацієнти жили майже на рік довше, ніж ті, хто отримував лікування пізніше вдень, і мали значно вищі шанси залишатися живими на момент завершення спостереження, яке триває вже понад два роки.
Біологічний годинник і імунна система
Вчені давно вивчають циркадні ритми – внутрішній біологічний годинник організму, який регулює вивільнення гормонів, температуру тіла, рівень цукру в крові, артеріальний тиск, а також відчуття голоду й втоми. Окрім головного “годинника”, в організмі діють десятки або навіть сотні локальних ритмів на рівні клітин і тканин.
Останніми роками науковці дійшли висновку, що імунна система є надзвичайно чутливою до часу. Накопичуються докази того, що час доби може впливати на ефективність вакцин, а також на ризик ускладнень після хірургічних втручань. Зокрема, попередні дослідження показували, що заміна серцевого клапана є менш ризикованою, якщо її проводити в другій половині дня.
Нове дослідження стало першим, яке перевірило ці спостереження в умовах контрольованого клінічного експерименту. Раніше спостережні дослідження, що аналізували час лікування пацієнтів із меланомою та раком нирок, уже вказували на подібну закономірність: імунотерапія була ефективнішою, коли її призначали раніше вдень.
Попри це, експерти закликають до обережності в інтерпретації результатів.
Водночас залишається відкритим питання, чому саме час доби має такий великий вплив, зважаючи на те, що імунотерапевтичні препарати залишаються активними в організмі протягом тижнів після внутрішньовенного введення. Автори дослідження визнають, що нині не можуть дати остаточної відповіді.
Дані клінічного дослідження
У дослідженні взяли участь 210 пацієнтів із недрібноклітинним раком легень. Їх порівну та випадковим чином розподілили на дві групи: одна отримувала перші курси імунотерапії до 15:00, інша – після. Часову межу обрали з огляду на попередні дані, які свідчили, що активність імунної системи може знижуватися між 14:00 і 15:00.
Після понад 28 місяців спостереження різниця між групами виявилася значною. Пацієнти з групи раннього лікування в середньому жили майже на рік довше. Період без прогресування захворювання в них становив у середньому 11,3 місяця, тоді як у групі пізнього лікування – 5,7 місяця. Наприкінці дослідження живими залишалися близько 45% пацієнтів із групи раннього лікування, порівняно з приблизно 15% у групі, яка отримувала терапію пізніше. Станом на кінець січня 2026 року в дослідженні залишалися живими 75 пацієнтів.
Аналізи крові також показали, що у пацієнтів, які отримували лікування раніше вдень, було більше імунних клітин, здатних знищувати ракові клітини.
Можливе пояснення механізму
Науковець Крістоф Шайєрманн із Женевського університету зазначає, що ще до досліджень за участю людей він проводив експерименти на мишах, які показали: Т-клітини – ключові клітини імунної системи, відповідальні за знищення ракових клітин, – є активнішими вранці. Крім того, ці клітини протягом доби циклічно переміщуються в пухлини та з них.
Водночас рак здатен пригнічувати імунну відповідь. Ракові клітини виробляють білок, який “вимикає” Т-клітини й заважає їм атакувати пухлину.
“Т-клітини при раку стають так звано виснаженими. Вони працюють гірше, бо рак еволюціонував так, щоб пригнічувати імунну відповідь”, – пояснив експерт.
Імунотерапевтичні препарати типу інгібіторів PD-1, які застосовували в дослідженні, блокують цей механізм і дозволяють Т-клітинам знову атакувати рак.
“Провідна гіпотеза полягає в тому, що вранці в пухлині фізично перебуває більше Т-клітин. Якщо препарат вводять у цей момент, є більше клітин, які можуть відреагувати й почати знищувати ракові клітини”, – уточнив Шайєрманн.
- Науковці розробили аналіз крові на основі ДНК, який дозволяє заздалегідь оцінити, наскільки ефективно пацієнти з раком молочної залози реагуватимуть на лікування.
Поліція Австралії провела масштабну перевірку урядової резиденції в Канберрі після того, як прем’єр-міністр був змушений терміново змінити місце перебування під тиском реальної загрози, причина якої поки невідома.
У BBC перепросили за те, що показали трансляцію церемонії вручення нагород кінопремії BAFTA з расистським вигуком.
Оголошення лауреата цьогорічної Прітцкерівської премії з архітектури перенесли після того, як ім’я директора фонду Тома Прітцкера знайшли в так званих “файлах Епштейна”.
24 лютого США не підтримали резолюцію ООН “Підтримка тривалого миру в Україні”. За документ проголосували 107 країн, проти виступило 12, зокрема РФ та Білорусь, тоді як утрималося – 51, зокрема США, Китай та Угорщина.
Спроба прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша дистанціюватися від свого агрохолдингу Agrofert спровокувала нове розслідування: державні аудитори сумніваються, що передача активів у траст є законною.