Reuters: Талібан подвоїв закупівлю російського скрапленого нафтового газу
Джерело: Reuters
Відповідно до галузевих даних, у 2023 році угруповання Талібан, що контролює владу в Афганістані, подвоїло закупівлі російського скрапленого нафтового газу (LPG), оскільки Росія перенаправляє постачання з Європи на тлі політичних наслідків повномасштабної війни проти України.
Росія формально не визнавала Талібан законною владою в Афганістані, одначе, була однією з перших країн, що налагодила контакти та уклала ділові угоди з талібами.
Зокрема минулого року Афганістан і Росія підписали угоду про постачання бензину, дизеля, газу та пшениці після того, як Москва запропонувала адміністрації Талібану знижку до середньосвітових цін на товари.
Цей крок став першою великою міжнародною економічною угодою, укладеною Талібаном після повернення до влади.
Згідно з галузевими даними, постачання російського LPG в Афганістан залізницею в січні-листопаді перевищили 176 тис. тонн, що більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року. Половину обсягів постачили з Оренбурзького ГПЗ.
Загальний експорт зрідженого газу з Росії до Центральної Азії за перші 11 місяців року також подвоївся до 390 100 тонн.
Російський експорт LPG, на відміну від нафти, не потрапив під санкції Заходу. Однак Росія переорієнтувала свої постачання з Європи, зокрема до Середньої Азії.
- 17 серпня радикальний ісламістський рух “Талібан” заборонив усі політичні партії в Афганістані, заявивши, що їхня діяльність суперечить шаріату, повідомив міністр юстиції в уряді талібів Абдул Хакім Шараї.
- Згідно з повідомленнями багатьох іноземних ЗМІ від 7 жовтня, Талібан попросив Іран про доступ до Ізраїлю, щоб допомогти ХАМАС продовжувати терор проти єврейської держави.
- 19 вересня “Талібан” передав Сполученим Штатам американського інженера Марка Фреріхса в обмін на високопоставленого учасника радикального ісламістського руху Хаджі Башира Нурзая.
- Талібан наказав припинити роботу салонам краси в Афганістані.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.