Угорщина планує розірвати угоду з Росатомом

Джерело: Reuters

Угорщина розглядає можливість заміни “Росатому” як генерального підрядника зведення нових енергоблоків АЕС “Пакш”. Уряд країни почав шукати інші компанії, повідомляють обізнані джерела.

Влада країни перегляне юридичні, технічні та фінансові наслідки зміни підрядника, а також можливі затримки й рентабельність проєкту. За словами джерела, близького до уряду, Будапешт вважає розширення АЕС необхідним, але переконаний, що будівництво потрібно продовжити без “Росатому”. Джерела Reuters не назвали можливих нових підрядників. Одне з них зазначило, що з європейською компанією було б простіше розв’язувати питання, пов’язані із санкціями та зовнішньою політикою.

Остаточне рішення уряд прем’єр-міністра Петера Мадяра може ухвалити до кінця 2026 року або на початку 2027-го.

У разі відмови від послуг “Росатому” Угорщина ризикує втратити €1,1 млрд, уже виплачених компанії. Крім того, їй можуть загрожувати штрафи за порушення умов контракту. Глава “Росатому” Олексій Ліхачов раніше заявляв, що компанія чекає на результати перегляду проєкту угорською владою.

Контракт на зведення двох нових енергоблоків АЕС “Пакш” Угорщина уклала з “Росатомом” у 2014 році за уряду Віктора Орбана без проведення тендера. Початкова вартість становила €12,5 млрд. До лютого 2026 року, коли на будівельному майданчику залили перший бетон, витрати Угорщини перевищили €2 млрд. Від моменту підписання контракту його умови змінювали п’ять разів. У 2025 році Суд ЄС анулював рішення Єврокомісії про схвалення підтримки проєкту.

Розширення АЕС залишається найбільшим проєктом “Росатому” в Європейському Союзі. У травні 2022 року Фінляндія розірвала контракт із російською держкорпорацією на будівництво АЕС “Ханхіківі-1”. Після цього сторони розпочали судові розгляди.

Угорщина не планує відмовлятися від атомної енергетики. Влада розраховує збільшити виробництво електроенергії на АЕС, щоб покрити зростання попиту й скоротити залежність від імпорту. Будапешт також хоче продовжити на 20 років ліцензії чотирьох чинних реакторів АЕС “Пакш”, побудованих за радянським проєктом. Строки їхньої експлуатації за чинними дозволами спливають у 2032–2037 роках.

“Росатом” досі не потрапив під санкції Європейського Союзу. За даними Всесвітньої ядерної асоціації, у 2025 році на Росію припадало близько 23% послуг зі збагачення урану в ЄС і 16% його постачання.

5 лютого розпочалося офіційне зведення російської АЕС “Пакш II” в Угорщині. Проект фінансується коштом мільярдних кредитів Угорщині, що порушує законодавство ЄС.

Минулого року адміністрація США скасувала фінансові санкції проти російських банків, щоб дозволити фінансування проекту “Пакш II”. Така практика дає зрозуміти: “недоторканність” “Росатома” є результатом свідомих геополітичних рішень, в які також втягнутий угорський уряд, прискорюючи реалізацію проекту, зазначили у заяві організації.

Довідка. Росія та Угорщина підписали документи про будівництво двох нових енергоблоків №5 і 6 (“Пакш-2”) у 2014 році. Загальна вартість проєкту оцінювалася в 12,5 мільярда євро. У серпні 2022 року Угорське управління з атомної енергетики видало “Росатому” ліцензію на зведення блоків. У травні 2023 року Європейська Комісія схвалила поправки до угод щодо будівництва та фінансування станції. У листопаді 2023 року уряд Угорщини та російська державна корпорація підписали графік робіт. Підключення нових енергоблоків до мережі заплановане на початок 2030-х років.

Ексглава МЗС Сіярто зазначав, що розрахунки з Росією за проєктом здійснювалися через Газпромбанк, котрий потрапив під американські санкції в 2024 році. Санкції США проти розширення “Пакш” із російською участю були запроваджені в листопаді 2024 року адміністрацією Джо Байдена. У грудні цього року стало відомо, що Європейський Союз звернувся до США з проханням пом’якшити санкції проти Газпромбанку, який відіграє ключову роль в розрахунках за постачання російського газу до країн ЄС.

У вересні суд Європейського Союзу в Люксембурзі анулював рішення Єврокомісії про схвалення фінансової участі Угорщини в будівництві нових енергоблоків “Пакш” спільно з Росією. Суд дійшов висновку, що Єврокомісія не мала достатніх підстав для дозволу Угорщині укладати прямий контракт з підприємством “Росатому” без тендеру.

Голова наглядової ради енергетичної компанії Siemens Energy AG Джо Кезер захистив плани продовжувати співпрацю з російською компанією “Росатом” в Угорщині на тлі критики, що такі угоди допомагають наповнювати скарбницю Кремля.

Президент США Дональд Трамп хоче домогтися укладення мирної угоди між Україною та Росією в грудні 2026 року під час саміту G20, який має відбутися в його гольф-клубі поблизу Маямі. За словами радників американського президента, він розраховує організувати зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна й домогтися підписання домовленостей, навіть якщо для цього доведеться посилити тиск на Київ.

Reuters: Угорщина почала шукати заміну «Росатому» у проєкті АЕС