Революція Гідности: як Україна торувала собі шлях
21 листопада Україна відзначає як День Гідности та Свободи, згадуючи дві доленосні події. Цього дня розбіжністю у 9 років розпочалися Помаранчева революція та Революція Гідности.
Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву “Євромайдан”, а згодом — Революція Гідности, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним обстоюванням прав людини та громадянина.
Помаранчева революція стала поштовхом для розвитку громадянського суспільства в Україні. Події 2004 року показали готовність громадян обстоювати свої права, людську гідність та брати на себе відповідальність за власний вибір. Однак невдовзі внутрішні політичні конфлікти спричинили зневіру та розчарування людей. Тож, у 2010 до влади приходить Віктор Янукович.
У 2013 році Янукович узурпував владу в Україні. Усі найважливіші посади в державних структурах обійняли наближені до президента люди, які провадили відверто проросійську політику, а хтось мав навіть російське громадянство. Вплив Росії ставав безпосереднім. Україна залежала від російських кредитів та енергоресурсів. Посилився тиск на державні та приватні установи, від свавілля влади потерпали громадяни. Соціальна нерівність зростала. У всіх сферах життя українців проводилася активна русифікація.
21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України оприлюднив розпорядження, в якому йшлося про тимчасове припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною й відновлення діалогу з РФ щодо співпраці в межах Митного союзу. Того ж дня увечері свідомі українці, здебільшого студенти, вийшли на Майдан, щоб висловити протест проти рішення уряду. Вони сподівалися, що їхня активна позиція змінить рішення уряду. Проте 29 листопада Віктор Янукович повідомив про відмову від підписання угоди, посилаючись на вимоги Росії та можливе погіршення відносин між Україною та РФ.
Попри таке рішення протестувальники залишилися на Майдані, на яких напали та жорстоко побили бійці спецпідрозділу “Беркут” вранці 30 листопада. Тоді ж пройшла акція студентської солідарності, коли до Києва приїхали студенти з усієї країни, щоб висловити свою незгоду.
Фото: з відкритих джерел
19-29 січня 2014 року тривало силове протистояння, що було спричинене реакцією суспільства на ухвалені 16 січня закони, які значно обмежували свободи громадян. Зокрема свободи виявлення поглядів, свободи мирних зібрань, свободи об’єднань. Натомість збільшували права правоохоронних структур, що повністю знімало відповідальність з причетних, до жорстокого розгону молоді. Саме тоді з’явилися перші загиблі на вулиці Грушевського. 19 лютого обурена частина учасників і діями уряду і бездіяльністю опозиції, вирушила до будівлі Верховної Ради, де одразу виникли сутички. Міліція застосувала проти мітингарів світлошумові гранати помпові рушниці, водомети з холодною водою, з боку протестувальників полетіли петарди й “коктейлі Молотова”. Палили автобуси, які перекривали шлях колоні. Барикади з підпалених шин служили димовою завісою. Цю дату 19 січня символічно назвали “Вогнехреща”.
18-20 лютого відбулася остання хвиля силового протистояння з використанням вогнепальної зброї проти мітингарів. Найтрагічніші дні в історії Революції Гідности. Саме тоді була найбільша кількість загиблих серед протестувальників.
20 лютого під час розстрілів на вулиці Інститутській загинула найбільша кількість героїв – 48. Разом з усіма іншими 54 загиблими учасниками мирних протестів упродовж зими їх назвали Героями Небесної Сотні.
Фото: з відкритих джерел
21 лютого Верховна Рада України ухвалила закони, що відновлюють дії окремих положень Конституції України та про втрату чинності деяких законів України, що були прийняті протягом зими. У той самий день розпочалося прощання із загиблими 18-20 лютого. А пізно ввечері стало відомо, що Янукович вилетів до Харкова. Наступного дня ВРУ підтримала постанову “Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень”. Позачергові вибори призначалися на 25 травня 2014, а до того часу обов’язки президента виконував Олександр Турчинов.
Як наслідок, Україна знову повернулася до проєвропейського курсу, відновила проукраїнські ідеї серед суспільства.
Проте Росія сприйняла перемогу Майдану як втрату контролю над Україною, яку завжди вважала своєю колонією. Тож, у березні 2014 анексувала Крим і окупувала частину Донбасу. Того ж місяця у Донецьку відбувся мітинг “За єдину Україну”, учасників яких росіяни переслідували, потім нападали та вбивали.
Через початок війни та розірвання економічних та енергетичних відносин з Росією відбулося погіршення економічної ситуації в Україні. Згодом почалися впровадження реформ, спрямованих на зниження корупції та євроінтеграцію. Проросійські ідеї почали сприйматися як маргінальні та були в меншості у загальноукраїнському соціально-політичному дискурсі.
Революція Гідности стала трансформаційним та героїчним феноменом для України. Український народ довів свою відданість свободі, свою гідність, заплативши однак найвищу ціну. У той час Україна зберегла свою незалежність від імперської Росії, позбулась Віктора Януковича і його близького оточення та ствердила свій європейський вектор.
- “Якби не майданівці, ми були б країною, подібною до Білорусі”: активіст Революції Гідності
- 21 листопада – одинадцята річниця початку Революції Гідності – спротиву, який відтоді триває щоденно
- На війні в Україні загинув 24-річний грузинський доброволець
Ввечері 26 грудня російські війська завдали ракетного удару по Запоріжжю, поціливши по промисловій інфраструктурі міста, повідомив голова ОВА Івн Федоров.
Видобуток російського “Газпрому” у 2024 році збільшиться на 61 мільярд кубометрів, до близько 416 мільярдів кубометрів газу, заявив глава компанії РФ Олексій Міллер.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 22:00 26 грудня. З початку доби відбулося 164 бойових зіткнення.
ГУР МО та Центр протидії дезінформації РНБО запускають новий розділ “Рупори кремля” порталу War & Sanctions з переліком російських пропагандистів та медіаменеджерів.
Народний депутат Олександр Куницький, котрий нині вже три місяці перебуває за межами України, оформив відрядження до США у період з 21 по 28 вересня 2024 року. За мету поїздки вказали “поглиблення українсько-американської міжпарламентської співпраці”. Однак, з того часу до України нардеп від фракції “Слуга народу” так і не повернувся, з’ясували журналісти.