РФ формує лояльну до Кремля африканську еліту – ГУР

Джерело: ГУР

Росія зміцнює свою позицію в Африці, залучаючи освітні та молодіжні програми як інструмент довгострокового впливу.

Одним із головних напрямів є створення сприятливих умов для формування лояльної до Москви “африканської еліти”. З цією метою Росія систематично зберігає квоти у своїх вишах для студентів з африканських країн, фінансуючи їх за державний кошт. Основні сфери підготовки охоплюють сільське господарство, інженерію, педагогіку та медицину.

У провідних університетах Африки планують запровадити курси російської мови та програми підвищення кваліфікації для викладачів. У майбутньому передбачена адаптація освітніх програм до стандартів РФ.

За задумом Кремля, це має забезпечити тривалу присутність російських наративів у системі освіти африканських країн.

Також особливу увагу у РФ приділяють роботі з молоддю через спортивні ініціативи.

“Африканська освіта й спорт дедалі активніше використовуються державою-агресором як інструменти гібридного впливу з прицілом на формування нового покоління політичних і управлінських еліт, лояльних до кремля”, – зазначив представник ГУР МО України Андрій Юсов.

Український журналіст, публіцист та письменник Андрій Портников заявив, що головною гарантією безпеки українців є не зміни у чужих країнах і не лише боротьба з ксенофобією, а існування власної держави.

Причиною найбільшого масового вимирання в історії Землі стало поєднання стрімкого потепління океанів і зниження рівня кисню у воді. Саме ці зміни визначили, які морські види змогли пережити катастрофу, а які зникли назавжди. Таких висновків дійшли науковці зі Стенфордського університету.

Пересадка в міжнародному аеропорту імені Гаррі Ріда в американському Лас-Вегасі стала надзвичайно вдалою для одного з пасажирів. Мандрівник на ім’я Ентоні, виграв понад 3,3 мільйона доларів, зробивши ставку в 10 доларів на ігровому автоматі Wheel of Fortune.

На Дніпропетровщині правоохоронці повідомили про підозру у шахрайстві 29-річному мешканцю Донецької області, котрий ошукав родину військовополоненого на понад 422 тисячі гривень.

Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.