РФ може воювати проти України з такою ж інтенсивністю ще два роки – розвідка Литви
Джерело: Reuters з посиланням на звіт розвідки Литви
За даними литовських спецслужб, у Росії є достатньо ресурсів, аби ще щонайменше 2 роки воювати проти України з такою ж інтенсивністю, як на сьогодні.
Як зазначили фахівці, високі ціни на нафту, ухилення від санкцій та державні інвестиції забезпечують Кремль необхідними ресурсами для продовження повномасштабної війни в Україні.
У 2023 році РФ зуміла реформувати та зміцнити свою армію і зараз країна-агресорка перебуває на шляху до розширення свого військового потенціалу вздовж свого кордону з НАТО, включно з Фінляндією, яка приєдналася до альянсу минулого року.
“Москва здатна оцінити отримані уроки та підвищити свою боєздатність”, — мовиться у звіті литовських спецслужб.
Росія також продовжує відкрито отримувати зброю від КНДР та Ірану, Китай став її найбільшим постачальником мікрочіпів, а юань став основною валютою для міжнародних операцій РФ.
Спільний звіт – це робота двох відомств: Департаменту контррозвідки Державної безпеки та Служби військової розвідки та безпеки при Міністерстві національної оборони.
- Канцлер міноборони Естонії Кусті Сальм вважає, що Україну очікує важкий період у війні, поки не посилиться допомога Заходу.
Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.
22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.
Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.
Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.
Кліматичний саміт ООН COP31 у Туреччині постав перед ризиком провалу через розбіжності щодо відмови від викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та переходу на чисту енергетику. З другої редакції проєкту підсумкової угоди вилучили всі згадки про нафту, газ і вугілля, і замість конкретних зобов’язань щодо скорочення їх використання запропонували розвивати технології уловлювання вуглекислого газу.