РФ призвала до армії понад 50 тисяч жителів окупованого Криму

Джерело: DW

Заступник постійного представника президента України в Криму Денис Чистіков повідомив, що з 2022 року росіяни призвали до армії понад 50 тисяч жителів окупованого Криму, зокрема 5,5 тисячі восени цього року.

Як уточнила попередня очільниця відомства Таміла Ташева, ідеться саме про призов на строкову службу, що, як і мобілізація, є порушенням міжнародного права державою-окупантом.

“Навіть згідно з російським законодавством строковиків, а це фактично 18-річні хлопці, не мають права відправляти на війну. Відповідно що Росія робить? Вони змушують строковиків, коли в них завершується строк служби, підписати контракт. Достатньо багато кримчан воюють у лавах Збройних сил Російської Федерації”, — сказала Ташева.

За її словами, внаслідок цього на війні загинули вже кілька тисяч кримців. Крім того, серед російських полонених є підтверджені вихідці з окупованого Криму.

“Для нас дуже важливо, аби такі люди не йшли воювати. Ключова історія — виїхати. Але не у всіх є можливість. Когось не випускають, наприклад, без російського документа для виїзду за кордон”, — каже експосадовиця.

Виходом з цієї ситуації вона бачить ухилення від військової служби.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.