РФ урізала видатки на держпрограми, водночас збільшуючи фінансування пропаганди – розвідка
Джерело: СЗРУ
У 2026 році федеральні витрати РФ на щонайменше 18 із 51 держпрограми зменшаться, що дасть змогу уряду заощадити понад 207 млрд рублів. Під скорочення потрапили галузі охорони здоров’я, авіапрому, енергетики, а також фінансування тимчасово окупованих територій.
У Службі зовнішньої розвідки України зауважили, що найбільше у відсотковому вимірі урізали програму “Хімічна та біологічна безпека” – на 36,4 % (до 3,5 млрд рублів). В абсолютних цифрах рекордне скорочення припало на “Комплексний розвиток сільських територій” – мінус 34,3 млрд рублів (приблизно 30 %). Програма “Розвиток охорони здоров’я” втратила 31,7 млрд рублів.
Окрім того, суттєво зменшено фінансування програм розвитку авіапрому (-14,4 млрд) та енергетики (-17,9 млрд). Скорочення також торкнулися проєктів у сфері суднобудування, рибного господарства, зайнятості та національної політики.
Тоді як витрати на органи влади та пропаганду зростають. Так, на програму “Росія у світі”, спрямовану на просування так званих “традиційних цінностей” за кордоном, у 2026 році виділять майже 12 млрд рублів – удвічі більше, ніж торік. Державний фонд “Защитники отечества”, котрий очолює племінниця Путіна Анна Цивілєва, отримає 35 млрд рублів, що у 2,5 раза перевищує фінансування 2025 року. Також держтелеканали РФ у 2026-му профінансують на 106,4 млрд рублів.
Читайте також: Росія скоротить фінансування охорони здоров’я заради війни
Раніше у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.
Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.
У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.
- Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
- Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
- З початку року надходження до федерального бюджету РФ від нафтогазового сектору скоротилися на 19 % проти аналогічного періоду минулого року – до $69,2 млрд. Основні причини: падіння цін на нафту, зміцнення рубля та різке зменшення експорту газу до ЄС.
Президент України Володимир Зеленський 11 вересня вшанував пам’ять жертв терористичних атак у США, які сталися 25 років тому.
Жінка, яка допомагає мігрантам у Грузії, розповіла про історію з молодою сім’єю з РФ, яка приїхала до країни з шестимісячною дитиною. Після того як вона допомогла їм із житлом, роботою та оформленням документів, сім’я попросила повернути гроші за п’ять хінкалі та суп.
Законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, який минулого місяця більшістю голосів схвалив Сенат США, наступного тижня винесуть на голосування в Палаті представників.
У п’ятницю, 11 вересня, у віці 94 років померла норвезька принцеса Астрід. Про це повідомив Королівський палац Норвегії.
Російські окупанти розстріляли двох полонених бійців Національної гвардії України поблизу Добропілля Донецької області.