РФ заявила про готовність Франції до переговорів щодо України, але Париж заперечив

Джерело: Reuters

Після телефонної розмови між міністром оборони Росії Сергієм Шойгу та його французьким колегою Себастьяном Лекорню, за словами РФ, Париж висловив готовність розпочати діалог щодо України або обговорити можливість мирних переговорів. Однак Франція відкидає такі твердження.

За словами представника уряду Франції, ці звинувачення є неправдивими. Франція ніколи не демонструвала готовність до діалогу чи переговорів щодо України.

У французькому звіті про зустріч йшлося про підвищену терористичну загрозу після нападу в Москві, за який відповідала філія ІДІЛ-К, приналежна “Ісламській державі”.

Російська сторона також зазначила, що будь-яка ідея проведення зустрічі у Швейцарії щодо досягнення миру в Україні є марною, якщо в неї не буде залучена Росія. Київ пропонував провести “всесвітній саміт”, але зазначив, що Росія не буде запрошена.

Останні місяці супроводжувалися погіршенням франко-російських відносин, коли Париж посилив підтримку України, включно з підписанням двосторонньої довгострокової угоди з безпеки та обіцянкою надіслати більше крилатих ракет дальнього радіуса дії.

Міністр оборони Франції провів телефонну розмову зі своїм російським колегою Сергієм Шойгу. Ця розмова стала першою між керівниками відомств з жовтня 2022 року.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.