Рідні колаборанта Царьова підтвердили його поранення
Джерело: Telegram-канал Олега Царьова
27 жовтня російські ЗМІ повідомили, що у колаборанта Олега Царьова стріляли в окупованому Криму. Згодом його рідні підтвердили цю інформацію.
Згідно з даними, інцидент трапився близько опівночі на території санаторію у Ялті, де він проживав.
У Царьова вистрелили двічі. Хто стріляв – невідомо. На місці працюють правоохоронці.
“На момент приїзду карети швидкої допомоги Олег був без свідомості, з великою втратою крові. Інформації щодо його стану здоров’я на цей час немає. Поки що це вся інформація”, – мовиться у повідомленні.
ДОВІДКА: Олег Царьов – народний депутат від “Партії регіонів” IV-VII скликань.
Після Революції Гідності у 2013-2014 роках балотувався на пост президента України, проте зняв кандидатуру і відкрито виступив за “референдуми” у Донецькій та Луганській областях. Згодом оголосив себе “спікером парламенту Новоросії”.
У 2023 році СБУ оголосила підозру Царьову у державній зраді. Він співпрацював з керівництвом міноборони Росії після початку повномасштабного вторгнення.
Також Шевченківський райсуд Києва визнав винним Царьова у публічних закликах до умисних дій для зміни території та державного кордону України, а також повалення конституційного ладу з використанням ЗМІ.
- 23 жовтня 2023 року у тимчасово окупованому Бердянську (Запорізька область) шляхом підриву було знищено автомобіль, у якому перебували четверо представників російської ФСБ.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.