Російське вторгнення нашкодило бджолам у всьому світі більше за мікропластик і пестициди

Джерело: звіт Університету Рідинга

У Всесвітній день бджіл британські науковці оприлюднили тривожний звіт, що попереджає про нові загрози для запилювачів, котрі можуть суттєво прискорити їхнє зникнення у найближчі 5–15 років. Дослідники зокрема зауважили, що війна Росії проти України нашкодила бджолам більше за мікропластик і пестициди. Через повномасштабне вторгнення зменшилися обсяги та різноманітність посівів культурних рослин, якими харчуються бджоли.

Запилювачі — бджоли, метелики, деякі птахи та кажани — відіграють ключову роль у підтримці біорізноманіття та продовольчої безпеки. Близько 90% квіткових рослин та понад 75% сільськогосподарських культур залежать від них. Та через втрату середовищ існування, пестициди, зміну клімату та інвазивні види їх чисельність стрімко знижується.

Водночас загрози лише посилюють кризу. Серед них:

  • Війни й конфлікти, зокрема в Україні, які зменшують різноманіття вирощуваних культур, позбавляючи запилювачів джерел їжі.
  • Мікропластик, виявлений у 315 бджолиних вуликах по Європі.
  • Штучне освітлення вночі, яке знижує відвідуваність квітів нічними запилювачами на 62%.
  • Антибіотикове забруднення, що впливає на поведінку запилювачів і може зменшувати їхню активність.
  • Забруднення повітря, яке шкодить виживанню, розмноженню та розвитку комах.
  • “Коктейлі” з пестицидів, особливо поширені у країнах, що розвиваються.
  • Все частіші й масштабніші лісові пожежі, що знищують середовище проживання запилювачів.

Професор Саймон Поттс з Університету Редінга наголосив, що иявляти нові загрози і діяти на випередження — критично важливо, “якщо ми хочемо зупинити масове зникнення запилювачів”.

Також дослідники розробили план боротьби зі скороченням популяцій бджіл у світі.

Серед найперспективніших:

  • Жорсткіші обмеження на викиди антибіотиків.
  • Перехід на електромобілі для зменшення забруднення повітря.
  • Створення квітучих оселищ у межах сонячних парків.
  • Виведення культур з покращеними пилком і нектаром.
  • Використання технології RNAi для боротьби зі шкідниками без шкоди для бджіл.
  • Застосування ШІ для моніторингу запилювачів та виявлення загроз.

Окрім того, у звіті критикують деякі “зелені” ініціативи, як-от масове висаджування швидкорослих дерев, що не цвітуть, — замість відновлення біорізноманіття. Науковці закликають висаджувати квітучі дерева та не вести видобуток у регіонах, багатих на запилювачів.

Нарешті, важливою для захисту бджіл є також боротьба з глобальним потеплінням, одним із кроків у якій є перехід на електроавтомобілі для запобігання викидам парникових газів.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.