Російські диверсії можуть змусити НАТО задуматись про 5-ту статтю – керівник розвідки ФРН
Джерело: Reuters
Керівник зовнішньої розвідки Німеччини Бруно Каль заявив, що диверсії Росії проти західних об’єктів можуть змусити НАТО розглянути питання про застосування статті 5 про взаємну оборону Альянсу.
Він зазначив, що очікує від Москви подальшого посилення гібридної війни, виступаючи на заході аналітичного центру DGAP у Берліні.
“Широке застосування Росією гібридних заходів збільшує ризик того, що НАТО врешті-решт розгляне питання про застосування статті 5 про взаємну оборону. Водночас нарощування російського військового потенціалу означає, що пряма військова конфронтація з НАТО стає одним із можливих варіантів для Кремля”, – зазначив він.
Згідно зі статтею 5 НАТО, якщо один із членів альянсу зазнає нападу, інші зобов’язані допомогти йому. НАТО та західні спецслужби попереджають про зростання кількості ворожих дій Росії в євроатлантичному регіоні, зокрема кібератак та підпалів.
Читайте також: The Guardian: «Червоні лінії» Путіна – лише слова, РФ – не така сильна, як вважають
Бруно Каль зазначив, що російські військові здатні напасти на НАТО до кінця десятиліття, і що війна в Україні підвищила загрозу від російських збройних сил, які мають досвід боїв і сучасні безпілотники. За його оцінками, високопосадовці в російському міністерстві оборони сумніваються, що стаття 5 НАТО буде застосована у разі надзвичайної ситуації.
“У нас поки що немає жодних ознак того, що Росія має намір розпочати війну, але якщо такі настрої візьмуть гору в уряді в Москві, то ризик військової конфронтації зростатиме протягом наступних років”, – розповів Каль.
Він вважає, якщо Росія нападе на одного або кількох союзників по НАТО, вона зробить це не для того, щоб захопити території, а щоб перевірити “червоні лінії”, встановлені Заходом, і підірвати єдність Заходу і НАТО.
“На думку Росії, цієї мети буде досягнуто, якщо стаття 5 залишиться без дії в разі нападу Росії. Щоб досягти цієї мети, не потрібно відправляти танкові армії на захід, достатньо відправити “зелених чоловічків” до країн Балтії “для захисту” російських меншин, яким нібито загрожує небезпека, або для коригування кордонів на Шпіцбергені”, – сказав він.
- Кораблі трьох країн НАТО охороняють китайський суховантаж Yi Peng 3, котрий зупинили після того, як десять днів тому у Балтійському морі пошкодили два телекомунікаційних кабелі. Судно підозрюють у диверсії за завданням російської розвідки.
- У НАТО обговорюють можливість завдання превентивних ударів по Росії, у разі збройного конфлікту з Альянсом, повідомив глава військового комітету НАТО Роб Бауер.
- У Білому домі нещодавно розглядали можливість публічного заклику до офіційного запрошення України до НАТО, проте вирішили поки що цього не робити.
Білий дім офіційно проголосив Західну півкулю зоною виключного впливу США, що викликало хвилю критики всередині країни. Громадяни США висловлюють серйозне занепокоєння через можливе втягування у тривалі конфлікти у Венесуелі та дипломатичні суперечки з Данією.
Еммануель Макрон офіційно підтвердив своє бажання відновити прямий контакт із російським диктатором найближчим часом. Французький лідер наголосив, що головною метою такої розмови є пошук шляхів до припинення бойових дій.
У соціальних мережах і на платформах для петицій набирають обертів ініціативи із закликами до депортації реперки Нікі Мінаж, яка народилася в Тринідад і Тобаго, але багато років мешкає у США. Причиною хвилі обурення стали публічні політичні заяви артистки та її підтримка адміністрації Дональда Трампа.
Представники Сполучених Штатів та Венесуели розпочали переговори щодо відновлення експорту сирої нафти на американські переробні заводи. Це стало можливим після затримання Ніколаса Мадуро силами США та посилення тиску на чинний режим.
Ісландська співачка Бйорк виступила на підтримку суверенітету Гренландії та розкритикувала ідею можливого приєднання острова до США. Її заява пролунала на тлі нових висловлювань президента Дональда Трампа щодо анексії Гренландії та зростання напруженості у відносинах між США, Данією і гренландською владою на початку 2026 року.