Адміністрація Байдена вирішила поки не ініціювати запрошення України до НАТО – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
У Білому домі нещодавно розглядали можливість публічного заклику до офіційного запрошення України до НАТО, проте вирішили поки що цього не робити.
Джерела інформують, що адміністрація чинного президента Джо Байдена відмовилася від ідеї такого символічного заклику, “з огляду на незначну ймовірність успіху у короткостроковій перспективі”.
Також Путін сформулював членство, про неминучість якого союзники заявили в липні, як casus belli (привід для війни) – нагадали у виданні.
Разом з тим, передбачається розробка низки двосторонніх безпекових угод, які нададуть Україні такі гарантії.
Байден намагається надати українському президенту Володимиру Зеленському максимально сильну підтримку, перш ніж відбудеться інавгурація Трампа 20 січня 2025 року. Одне з найбільш значущих ухвалених Білим домом рішень – наданий Україні дозвіл завдавати ударів далекобійною західною зброєю по військових об’єктах на території Росії. Крім того, на саміті G20 у Бразилії, Байден закликав підтримати суверенітет і територіальну цілісність України.
Зауважимо, Сполучені Штати Америки мають намір щотижня відправляти Україні партії озброєння, щоб встигнути використати залишок у 7,1 млрд доларів до завершення каденції чинного президента Джо Байдена.
Додамо, раніше стало відомо, що адміністрація чинного президента США Джо Байдена нині планує у терміновому порядку виділити залишок у 6 мільярдів доларів з безпекового пакету підтримки Україні. Відповідний крок планують зробити до інавгурації Дональда Трампа 20 січня 2025 року.
Також нещодавно радник американського президента з національної безпеки Джейк Салліван заявляв, що Байден до завершення каденції переконуватиме Дональда Трампа спільно з Конгресом підтримати Україну. Як пояснив Салліван, Байден наголошуватиме, що послаблення допомоги Україні призведе до нестабільності в Європі.
Тоді як підхід адміністрації чинного президента США до завершення каденції залишиться незмінним: допомогти Україні отримати найсильнішу позицію на фронті, аби зрештою, зайняти найсильнішу позицію за столом переговорів.
Своєю чергою, держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте у Брюсселі запевнив, що до завершення своєї каденції 20 січня 2025 року адміністрація Байдена посилюватиме допомогу Україні та спробує зміцнити Північноатлантичний альянс.
Однак, також існують обмеження на здатність Байдена збільшувати постачання зброї в Україну, оскільки більша частина грошей, що залишилися, може бути використана тільки для зброї, яка вже є в запасах Пентагону, а занадто велике їх скорочення може поставити під загрозу власну обороноздатність США.
Київ подав заявку на вступ до НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Позиції країн-учасниць НАТО різняться. Частина вважають, що Україна перебуває на “незворотному шляху” до членства в альянсі, низка з них, зокрема США та Німеччина, виступають проти офіційного запрошення Києва, побоюючись ескалації протистояння НАТО з Росією.
Зауважимо, новообраний генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна має стати членом альянсу, оскільки досягти сталої та міцної безпеки у Європі без неї неможливо. Згодом колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна може стати членом альянсу, навіть попри триваючу повномасштабну війну.
- За даними ЗМІ 26 листопада Україна та НАТО проведуть засідання щодо удару РФ по Дніпру новою експериментальною гіперзвуковою ракетою середньої дальності.
- Україна прагне отримати запрошення до НАТО до завершення президентського терміну Джо Байдена. Це, на думку української сторони, стало б важливим політичним сигналом, повідомила посол України при НАТО Наталія Галібаренко.
- Байден зателефонував Дональду Трампу, щоб привітати його з перемогою на виборах і запросити до Білого дому для обговорення перехідного періоду. Вже 13 листопада Байден зустрівся у Білому домі з обраним 47-м президентом Дональдом Трампом для обговорення переходу влади.
- Європейські лідери закликають адміністрацію президента США Джо Байдена посилити підтримку України до завершення його терміну в січні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.