Російський аналог Starlink не зміг вийти на потрібну орбіту – ISW

Друга партія російських супутників “Рассвет”, які Москва позиціонує як аналог системи Starlink, не змогла вийти на заплановану робочу висоту. Частина апаратів уже втрачає орбіту, а щонайменше два можуть найближчим часом увійти в атмосферу Землі.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який посилається на дані супутникового трекера N2YO.

Зазначається, що всі 16 супутників другої партії, запущеної 19 липня, станом на 31 серпня не вийшли на заплановану робочу висоту.

Значна частина апаратів другої партії перебуває на висоті приблизно 300–400 км. Деякі супутники поступово знижують орбіту, а щонайменше два, за повідомленнями, наближаються до входження в атмосферу Землі.

Робоча висота супутників “Рассвет” має становити близько 870 км. Перебування на нижчих орбітах скорочує термін експлуатації апаратів через сильніший атмосферний опір, а також збільшує потребу в корекції орбіти та витраті палива.

Проблеми виникли й під час першого запуску системи. Із 16 супутників, виведених на орбіту 24 березня, лише 12 досягли очікуваної висоти близько 550 км. За даними ISW, вони забезпечували російським військам два щоденні сеанси зв’язку із наземними терміналами над Україною тривалістю до 1,5 години.

В ISW зазначають, що Росія могла прискорити розгортання “Рассвет” після втрати доступу до супутникового зв’язку Starlink. Водночас проблеми з другою партією можуть свідчити про технічні труднощі, які здатні спричинити подальші затримки у створенні повноцінної супутникової системи.

Розробник супутників, російська компанія “Бюро 1440”, заявляла про намір провести ще десятки запусків і вивести на орбіту сотні апаратів. Однак, за оцінкою ISW, Росія має обмежені можливості для таких запусків і значною мірою залежить від ракети-носія “Союз-2.1б”.

Станом на серпень 2026 року лише 37,5% запущених супутників “Рассвет” досягли стабільних робочих висот. В ISW вважають, що за нинішніх темпів запусків Москві буде складно швидко сформувати угруповання із сотень супутників, необхідне для стабільного цілодобового зв’язку над Україною.

Додатковим фактором ризику для російської програми можуть стати українські удари по об’єктах космічної галузі РФ. Зокрема, українські сили атакували ракетно-космічний центр “Прогрес”, де виробляють ракети-носії “Союз”, а також завдавали ударів у районі космодрому Плесецьк.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі не отримала запрошення спостерігати за проміжними виборами до Конгресу США, які відбудуться в листопаді. В організації заявили про “відхід від усталеної демократичної практики”.

Міський голова Києва Віталій Кличко звернувся до поліції з проханням перевірити дії працівників комунальної організації “Муніципальна охорона”. Приводом стало сутичка з учасниками протесту проти будівництва резервної теплотраси у парку на Теремках, під час якої одна з мітингувальниць отримала травму руки.

Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Свято-Покровський храм, збудований у 1906 році.

Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, яких українські військові захопили в Курській області Росії.

За даними слідства, львівське підприємство проводило у Володимир-Волинському районі, геологічне вивчення надр. Попри наявність спеціального дозволу саме на дослідно-промислову розробку в межах визначеної ділянки, службові особи організували повноцінний промисловий видобуток корисних копалин. Зокрема аргіліту, алевроліту та пісковику з териконів.