Російський аналог Starlink не зміг вийти на потрібну орбіту – ISW
Друга партія російських супутників “Рассвет”, які Москва позиціонує як аналог системи Starlink, не змогла вийти на заплановану робочу висоту. Частина апаратів уже втрачає орбіту, а щонайменше два можуть найближчим часом увійти в атмосферу Землі.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який посилається на дані супутникового трекера N2YO.
Зазначається, що всі 16 супутників другої партії, запущеної 19 липня, станом на 31 серпня не вийшли на заплановану робочу висоту.
Значна частина апаратів другої партії перебуває на висоті приблизно 300–400 км. Деякі супутники поступово знижують орбіту, а щонайменше два, за повідомленнями, наближаються до входження в атмосферу Землі.
Робоча висота супутників “Рассвет” має становити близько 870 км. Перебування на нижчих орбітах скорочує термін експлуатації апаратів через сильніший атмосферний опір, а також збільшує потребу в корекції орбіти та витраті палива.
Проблеми виникли й під час першого запуску системи. Із 16 супутників, виведених на орбіту 24 березня, лише 12 досягли очікуваної висоти близько 550 км. За даними ISW, вони забезпечували російським військам два щоденні сеанси зв’язку із наземними терміналами над Україною тривалістю до 1,5 години.
В ISW зазначають, що Росія могла прискорити розгортання “Рассвет” після втрати доступу до супутникового зв’язку Starlink. Водночас проблеми з другою партією можуть свідчити про технічні труднощі, які здатні спричинити подальші затримки у створенні повноцінної супутникової системи.
Розробник супутників, російська компанія “Бюро 1440”, заявляла про намір провести ще десятки запусків і вивести на орбіту сотні апаратів. Однак, за оцінкою ISW, Росія має обмежені можливості для таких запусків і значною мірою залежить від ракети-носія “Союз-2.1б”.
Станом на серпень 2026 року лише 37,5% запущених супутників “Рассвет” досягли стабільних робочих висот. В ISW вважають, що за нинішніх темпів запусків Москві буде складно швидко сформувати угруповання із сотень супутників, необхідне для стабільного цілодобового зв’язку над Україною.
Додатковим фактором ризику для російської програми можуть стати українські удари по об’єктах космічної галузі РФ. Зокрема, українські сили атакували ракетно-космічний центр “Прогрес”, де виробляють ракети-носії “Союз”, а також завдавали ударів у районі космодрому Плесецьк.
- Міністерство цифрової трансформації України звернулось до Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) з вимогою виключити територію країни із зон обслуговування російських супутникових мереж RASSVET.
- Росія значно прискорила розгортання власної супутникової системи Rassvet, яка після формування повного угруповання має працювати за принципом Starlink. За даними ГУР, уже у 2027 році Москва планує мати на орбіті 292 супутники.
- Російський аналог системи Starlink – супутники “Рассвет” компанії “Бюро 1440” – вже забезпечує щонайменше два “вікна зв’язку” на добу над Україною тривалістю понад годину кожне.
Друга партія російських супутників “Рассвет”, які Москва позиціонує як аналог системи Starlink, не змогла вийти на заплановану робочу висоту. Частина апаратів уже втрачає орбіту, а щонайменше два можуть найближчим часом увійти в атмосферу Землі.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск виступає проти використання системи Starlink для ударів по Росії попри заяви ЗМІ, що він нібито змінив свою думку.
У ніч проти 1 вересня Росія вчергове атакувала Україну безпілотниками. Естонія, Латвія та Румунія оголошували повітряну тривогу через загрозу БпЛА
США уклали семирічні рамкові угоди з американськими оборонними компаніями General Dynamics та Lockheed Martin, які мають суттєво збільшити виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot і THAAD.
У чорногорському місті Даниловград 30-річний громадянин Росії Михаїл Шабунін застрелив трьох людей на стрільбищі. Після скоєного він втік з місця злочину.