Російський археолог Бутягін планує продовжити розкопки в окупованому Криму

Джерело: “Вести”

Російський археолог Олександр Бутягін, якого мали екстрадувати до України, але звільнили з польської в’язниці в рамках обміну ув’язненими, заявив про намір продовжити розкопки в окупованому Криму.

За словами Бутягіна, він не планує припиняти незаконні розкопки, а навпаки, хоче встигнути відновити експедицію під окупованою Керчю влітку 2026 року.

На питання, чи він планує повертатися до розкопок, археолог відповів ствердно:

“Думаю, що так. Питання зараз стоїть швидше про те, чи встигну я організувати експедицію до літа, тому що там необхідно ще доздати звіти, а оскільки я втратив п’ять місяців, то це є великий термін. Думаю, що, можливо, в моє становище увійдуть люди. І я думаю, що роботи мають бути продовжені“.

Нагадаємо, 28 квітня Польща і Білорусь провели обмін в’язнями у форматі “5 на 5”. Повідомляється, що у ході цього звільнили російського археолога Олександра Бутягіна, якого мали екстрадувати до України.

Після цього речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що російська сторона “цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами”.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.