Російським генералам готують кримінальні справи за провал оборони Курської області — ЗМІ

Джерело: The Moscow Times

“Зачистка” російського міноборони, яка почалася після звільнення Сергій Шойгу, може продовжитися низкою нових арештів високопоставлених силовиків, котрі провалили оборону Курської області РФ.

Наслідком втрати Москвою контролю над територією у 1000 квадратних кілометрів і 82 населеними пунктами Курщини, можуть стати кримінальні справи проти представників військової та силової влади.

Водночас, зауважується, що переслідування може торкнутися і цивільних посадовців, які припустилися цієї ситуації.

З наступом ЗСУ — найбільшого з початку війни проти України — в опалу до президента РФ Володимира Путіна вже потрапив голова генштабу РФ Валерій Герасимов, який з січня 2023 року керує російським угрупуванням в Україні.

За даними Bloomberg, Герасимов знав про плани Києва, але не став інформувати Путіна.

Водночас, зауважується, що Путін, скоріш за все, не наважиться звільнити Герасимова, котрий очолює Генштаб понад 12 років і залишився на своїй посаді, попри масштабну зачистку міноборони, припускає джерело агентства. Проте терпіння Кремля щодо 68-річного Герасимова, танкового генерала за освітою, кавалера численних орденів і володаря вищого армійського звання — закінчується, наголошує співрозмовник Bloomberg.

Раніше ми повідомляли, що російська розвідка за два тижні попередила про підготовку нападу Збройних сил України на Курську область РФ, однак, схоже, що військове керівництво країни проігнорувало інформацію.

Додамо, що ввечері 7 серпня у Курській області РФ запровадили режим надзвичайної ситуації, заявив тимчасовий виконувач обов’язків глави регіону Олексій Смірнов. Серед причин рішення він назвав “складну оперативну ситуацію у прикордонних районах” та необхідність “ліквідувати наслідки” заходу ЗСУ до області.

Режим НС у Курській області запровадили через 36 годин після початку наступу ЗСУ на регіон: за даними Міноборони РФ, українська армія зайшла на територію області приблизно о 8 ранку 6 серпня. До вечора 7 серпня Збройні сили України взяли під свій контроль щонайменше 11 населених пунктів під Курськом, а також газовимірювальну станцію “Суджа”, яка забезпечує приблизно половину постачань російського “Газпрому” до Європи.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.