Росія може повернутись до Ради ООН з прав людини після таємного голосування – Reuters
Джерело: Reuters
На фоні ознак “втоми” від війни в Україні деякі дипломати кажуть, що Росія має достатні шанси повернутися до Ради ООН з прав людини під час таємного голосування 10 жовтня, через 18 місяців після того, як її вигнали в ході ініціативи під проводом США.
“Я думаю, що існує втома від України. А по-друге, багато людей не хочуть, щоб в органах ООН домінували голоси Заходу, не кажучи вже про владне ставлення”, — сказав Reuters високопоставлений азійський дипломат на умовах анонімності.
Критики Росії кажуть, що її переобрання, поки майже 20-місячна війна в Україні все ще не вщухає, підірве довіру до Ради в Женеві, одного з найбільш ефективних органів ООН.
Своєю чяергою РФ активно агітує голоси африканських, азійських та інших незахідних країн у Генеральній Асамблеї ООН, що складається з 193 членів, критикуючи те, що вона вважає лицемірством і несправедливою упередженістю Сполучених Штатів та їхніх союзників.
“Рада з прав людини має бути захищена від зловживання як інструментом для зведення політичних рахунків і від практики подвійних стандартів. Це тактика певних держав… які проголошують себе поборниками прав людини”, — заявив 5 жовтня посол Росії в ООН Василь Небензя.
Його промова відбулась лише через кілька годин після ракетного обстрілу Харківської області, внаслідок якого загинули щонайменше 52 особи. Представники України та ООН звинуватили Росію. РФ не коментує, але заперечує навмисне націлювання на мирних жителів.
Росія бореться з Болгарією та Албанією за два місця у Східній Європі. Кожному з успішних кандидатів потрібна більшість – принаймні 97 голосів – щоб виграти трирічний термін, починаючи з 1 січня.
“Є ймовірність, що члени ООН, які хочуть уникнути відкритої підтримки Росії, цього разу допоможуть Москві”, – сказав Річард Гован з Міжнародної кризової групи.
Але західні країни відомі тим, що здатні визначити, як проголосували США, додав він, “тому я думаю, що заявка Росії все ще може провалитися”.
Генеральна Асамблея неодноразово рішуче засуджувала війну Росії в Україні, і Москва намагалася виграти кілька виборів в ООН.
Генеральна Асамблея зібрала необхідну більшість у дві третини, щоб призупинити Росію з Ради з прав людини у квітні 2022 року – майже в середині трирічного терміну її повноважень і невдовзі після того, як Україна відбила місто Буча та звинуватила РФ у великомасштабних звірствах. Росія звинувачення відкинула.
Рада не має юридично обов’язкових повноважень, але її засідання посилюють контроль, і вона може дати повноваження щодо проведення розслідувань для документування зловживань, які іноді становили основу для переслідування військових злочинців.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі назвав ймовірність переобрання РФ “фарсом”. Посол України в ООН у Женеві Євгенія Філіпенко назвала це “незрозумілим і абсурдним”.
Хоча в минулому обирали країни з сумнівними правами, спостерігачі кажуть, що ніколи за 17-річну історію ради держава, яку так широко звинувачують у кричущих злочинах, як Росія, не отримувала права голосу.
Західні країни також відзначають, що президента Росії Володимира Путіна розшукує Міжнародний кримінальний суд за звинуваченнями у воєнних злочинах в Україні.
“Це, очевидно, було б катастрофічним для довіри до ради, але також і для довіри до ООН в очах людей — особливо жертв — у всьому світі”, — сказав Марк Лімон, виконавчий директор Universal Rights Group.
У березні минулого року Рада почала розслідування війни в Україні та звинуватила російські сили в порушеннях, які можуть вважатися злочинами проти людства. Росія всі звинувачення відкидає.
На відміну від Ради Безпеки ООН у Нью-Йорку, де Росія є одним із п’яти постійних членів із правом вето, жоден із 47 членів Ради з прав людини не має права вето. Але набір голосів для початку політично чутливих розслідувань стає все меншим.
“Я не бачу причин, чому Росія не повинна бути в раді. Можливо, українська війна, але Росію все одно слід враховувати. Вона зробила великий внесок”, — сказав Reuters високопоставлений африканський дипломат.
- Росія чинить тиск на малі країни, щоб вони проголосували на її користь 10 жовтня, коли буде ухвалюватися рішення щодо членства в Раді ООН з прав людини.
Генерал-лейтенант Олександр Павлюк, командувач Сухопутних військ Збройних Сил України, повідомив, що за тиждень з 18 по 24 липня підрозділи РЕБ зірвали майже 8 тисяч завдань ворога із застосування розвідувальних БпЛА та FPV-дронів.
Станом на 22:00 в п’ятницю, 26 липня, від початку доби по всій лінії фронту кількість бойових зіткнень збільшилась до 107.
Румунія заявила, що виявила на своїй території фрагменти російських безпілотників, проте в НАТО стверджують, що не бачать ознак навмисного нападу на територію Альянсу.
Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко привіз українським захисникам на Харківщину нову партію техніки, зокрема дрони, системи радіоелектронної боротьби, командно-штабні машини та техніку для будівництва фортифікацій.
Протягом дня, 26 липня, армія РФ здійснила 16 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Загалом зафіксовано 69 вибухів.