Росія намагалася обґрунтувати вторгнення в Україну брехнею про «геноцид» — українська сторона у суді у Гаазі
Джерело: Reuters
Представник України Антон Кориневич у Міжнародному суді у Гаазі заявив, що РФ намагалася обґрунтувати вторгнення в Україну неправдивим твердженням, що вона нібито намагалася припинити “геноцид російськомовного населення”.
“Міжнародне співтовариство прийняло Конвенцію про геноцид для захисту; Росія посилається на Конвенцію про геноцид, щоб знищувати”, – заявив представник України Антон Кориневич.
Він закликав Міжнародний суд визнати, що має юрисдикцію для повного розгляду справи. Зокрема зрештою ухвалити, що Росія зобов’язана виплатити репарації за вторгнення під хибним приводом.
“Чи припустимо для держави використати хибні звинувачення в геноциді як привід для руйнування міст, бомбардувань цивільного населення та депортації дітей з їхніх будинків? Чи безсилий цей суд зупинити настільки цинічну зневагу Конвенції про геноцид? Відповідь на ці питання має бути “ні”, – заявив Кориневич.
Представники України виступатимуть у суді 19 та 26 вересня, а росіяни – 18 та 25 вересня.
- Протягом 18-27 вересня у Міжнародному суді ООН у Гаазі проведуть слухання по справі України проти Росії “Щодо звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього”. Українська сторона стверджує, що РФ порушила Конвенцію 1948 року про геноцид.
Українські підрозділи уночі атакували військово-морську базу в Новоросійську за 300 км від фронту.
Фахівці Головного управління розвідки Міноборони України виявили комп’ютерний модуль Nvidia Jetson Orin у складі нової російської крилатої авіаційної ракети С-71 “монохром”. Використання цього компонента може свідчити про застосування в ракеті технологій штучного інтелекту.
Російські окупанти дронами атакували Київщину. Один чоловік дістав поранення.
Контррозвідка Служби безпеки викрила агентурну групу ФСБ, яка коригувала повітряні атаки рашистів по Силах оборони у Донецькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
У Німеччині обговорюють масштабну реформу розвідки, яка може суттєво розширити можливості у протидії зовнішнім загрозам, в тому числі кібератакам.