Росія обмежила імпорт молочної продукції з Азербайджану на тлі загострення відносин

Джерело: The Moscow Times з посиланням на Россільгоспнагляд

Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Росії заборонила ввезення усіх видів молочної продукції від двох азербайджанських компаній – ТОВ “ALLBUY” і ТОВ “MILK PRODUCTS”.

Рішення ухвалили після того, як Агентство продовольчої безпеки Азербайджану повідомило про відмову обох підприємств пройти інспекцію Россільгоспнагляду. Компанії висловили небажання продовжувати постачання продукції до Росії.

Заборону російська сторона запровадила на тлі різкого загострення відносин між Росією та Азербайджаном наприкінці червня. Причиною конфлікту став силовий рейд в Єкатеринбурзі у межах розслідування кримінальних справ про вбивства й замахи. Унаслідок операції загинули двоє вихідців з Азербайджану – брати Сафарови. В Баку заявляють, що причиною смерті стали побиття, що підтвердив розтин після репатріації тіл.

МЗС Азербайджану вимагало від Москви розслідування та притягнення до відповідальності винних у насильстві. Згодом відкрили кримінальну справу за статтями про вбивство, катування та перевищення службових повноважень.

Водночас азербайджанські правоохоронці провели обшуки в офісі російського агентства Sputnik, затримавши виконавчого директора Ігоря Картавих і шеф-редактора Євгена Белоусова. Їм висунули звинувачення у шахрайстві, незаконній підприємницькій діяльності та відмиванні коштів. Тоді ж азербайджанське видання Minval оприлюднило кадри затримання громадян Росії в офісі редакції “Sputnik–Азербайджан” у Баку.

Невдовзі стало відомо про затримання ще вісьмох громадян Росії на території Азербайджану. Їх підозрюють у злочинах, пов’язаних із наркоторгівлею та кібердіяльністю.

У відповідь Москва активізувала дії проти азербайджанської діаспори.

Раніше Міністерство культури Азербайджану оголосило про скасування всіх спільних з Російською Федерацією заходів, включаючи концерти, фестивалі, вистави і виставки, незалежно від того, хто їх організував.

Відносини між Баку та Москвою ускладнилися ще у грудні 2024 року після катастрофи азербайджанського літака в Казахстані, – тоді загинули 38 осіб.  Літак уразили російською системою ППО в небі над Грозним, після чого йому відмовили в екстреній посадці у російських аеропортах. Повітряне судно зрештою вирушило до Казахстану, де зазнало аварії поблизу Актау. Алієв звинуватив російську сторону в прагненні зам’яти інцидент і в спробах приховати факт атаки.

  • Президент Азербайджану Ільхам Алієв в останній момент скасував свій візит до Москви, де мав взяти участь в урочистих заходах до 9 травня.
  • Влада Азербайджану направила російській стороні офіційне повідомлення про припинення діяльності федерального агентства РФ “Россотрудничество” на території країни, повідомляють поінформовані джерела.
  • Азербайджанський літак, котрий розбився у грудні, був уражений зенітним ракетно-гарматним комплексом “Панцир-С” російського виробництва. У Баку мають фрагмент ракети, його вилучили з уламків літака.
  • Російська ракета класу “земля-повітря” стала причиною авіакатастрофи поблизу Актау в Казахстані, підтвердили джерела Euronews в уряді Азербайджану. Внаслідок падіння літака загинуло 38 осіб із 67.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.