Росія підтвердила, що стала використовувати ФАБ-3000 для завдання ударів по Україні
Джерело: пропагандисти “РИА Новости”
У міноборони РФ підтвердили, що проти України стали використовувати авіаційну бомбу бомбою ФАБ-3000. Росіяни стверджують, що завдали удар по нібито “пункту тимчасової дислокації ЗСУ” за допомогою винищувача-бомбардувальника Су-34.
Фото: “РИА Новости”
“Удар завдавався авіаційною бомбою ФАБ-3000 з універсальним модулем планування та корекції. Після успішного виконання польотного завдання екіпаж благополучно повернувся на аеродром вильоту”, – йдеться у повідомленні.
У Міноборони РФ додали, що їхня армія вперше застосувала цю авіабомбу.
Експерт BILD із аналізу відкритих даних казав, що 21 червня ЗС РФ вперше застосували тритонну авіабомбу ФАБ-3000 М-54 з універсальним модулем планування та корекції (УМПК). Удар завдали по селищу Липці на півночі Харківської області.
ФАБ-3000 розробили ще за часів СРСР. Це 3000-кілограмова фугасна авіабомба, яка має радіус ураження ударною хвилею – до 300 метрів.
Фото: “РИА Новости”
- За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни, Іран і Росія продовжують демонструвати бажання поглиблювати двосторонні відносини та співпрацю.
Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв від громадян, котрі після повномасштабного вторгнення Росії були змушені виїхати за кордон або не можуть повернутися додому. Такі звернення фіксують шкоду від вимушеного переміщення і надалі передаватимуться на розгляд Компенсаційної комісії.
Правоохоронці повідомили про підозру президентці одного з навчальних закладів Чернігівської області, котра організувала фіктивне працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків призовного віку.
Українська команда розробників безпілотників “Дикі Шершні” (Wild Hornets) заявила, що в сюжеті американського телеканалу Fox News використали відео їхнього дрона-перехоплювача, але не зазначили, що він створений в Україні.
У ніч на 4 березня підрозділи Сил оборони України вразили низку логістичних об’єктів та зосередження живої сили противника.
В Україні більшість громадян називають себе віруючими, а частина з них зазначає, що після початку повномасштабної війни стала більш релігійною. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке оприлюднив Разумков Центр.