Росія почала звозити трудових мігрантів з М’янми
Джерело: The Moscow Times
Російські регіони почали залучати на роботу трудових мігрантів з М’янми, однієї з найбідніших країн світу.
Зауважується, що 24 зварювальники вже прибули в Приморський край РФ і вже працевлаштувалися, а “у найближчі місяці” очікується прибуття ще 30 осіб. Всі вони пройшли курси російської мови та склали екзамен у М’янмі. Також робочих з цієї країни залучили на будівництва в Амурській області РФ.
Минулого тижня глава мінекономрозвитку РФ Максим Решетніков закликав розв’язувати проблему дефіциту робочих рук за допомогою трудових мігрантів, зокрема з М’янми. За його словами, в цій країні проживає 55 млн осіб, водночас 6 млн її громадян працюють за кордоном.
М’янма потенційно може стати джерелом трудових ресурсів для Росії, але для цього є кілька перешкод, говорить доцент Інституту країн Азії та Африки МДУ Олексій Кіріченко. За його словами, легальні мігранти повинні перевести близько 30% своїх доходів через банки, а ринковий курс в М’янмі надто відрізняється від офіційного, що знижує кількість бажаючих. Крім того, з 2024 року в країні молодим людям до 35 років обмежили виїзд за кордон. Тому залучити велику кількість мігрантів з М’янми можна буде лише при централізованому наборі.
Проблема дефіциту кадрів в Росії загострилася після початку повномасштабної війни проти України в 2022 році. В перший рік бойових дій 300 тис. росіян одразу відправили на фронт, а ще від 650 тис. до 1,1 млн росіян втекли від мобілізації та війни. За наступні два роки ще близько 700 тис. осіб уклали контракт з міноборони РФ і відправились воювати.
Восени минулого року глава РФ Володимир Путін заявив про дефіцит робочих ресурсів у Росії, назвавши кадровий голод “об’єктивною тенденцією”, яку “потрібно буде враховувати” при “розвитку економіки”. Згідно з оцінкою Центробанку РФ, в середині 2024 року дефіцит кадрів у Росії досяг рекордних значень за весь час спостережень — індекс забезпеченості компаній співробітниками опустився до мінус 30,8 пункту.
Раніше Росія вже почала залучати трудових мігрантів з Китаю, В’єтнаму, Індії, Туреччини та країн Африки. Зокрема, російські компанії шукають працівників у Кенії, Зімбабве, Камеруні, Замбії, Алжирі, Сьєрра-Леоне та Центральноафриканській Республіці.
Зокрема найбільше кількість вакансій від компаній РФ зросла в Кенії — у 39 разів. Тоді як у Зімбабве показник збільшився у 15 разів, у Камеруні – у дев’ять разів, а у Замбії – у вісім разів. Щобільше, також різке зростання кількості вакансій від РФ зафіксовано в Алжирі — у сім разів.
Кількість запрошень для іноземних робітників збільшилася на 68%, фахівців сільського господарства – на 63%, працівників у сфері видобутку сировини та будівництва – на 53 та 51% відповідно. Експерти наголошують, що кількість африканських фахівців, які в’їжджають до Росії, зростає з кожним роком.
- Раніше ми повідомляли, що Росія планує набрати до армії 420 тисяч контрактників до кінця цього року, що вплине на робочу силу в низці невійськових галузей.
- У зв’язку із катастрофічними втратами російської армії очікується, що у найближчий час в РФ та на тимчасово окупованих нею територіях України розпочнеться масова примусова мобілізація населення. Її показники за різними оцінками можуть становити від 400 до 700 тисяч осіб.
- Міграційна криза на кордоні Фінляндії та РФ призвела до масових затримань іноземців із простроченими російськими візами. Користуючись з цього, російська влада намагається вербувати затриманих на війну проти України.
Російські регіони почали залучати на роботу трудових мігрантів з М’янми, однієї з найбідніших країн світу.
У посольстві РФ в Австралії заявили, що розгортання військових у складі міжнародної миротворчої місії в Україні може мати “серйозні наслідки”.
Американський винахідник та підприємець, а віднедавна очільник Департаменту ефективності уряду США, Ілон Маск назвав зрадником сенатора Марка Келлі, котрий закликав надалі підтримувати Київ у війні після візиту в Україну, відкинувши твердження про мир “за будь-яку ціну”.
У вересні 2024 року російська армія скинула понад 900 авіабомб уздовж лінії фронту в Україні. Ці керовані боєприпаси, що важать до трьох тонн і оснащені супутниковою навігацією, використовувалися для атак на важливі об’єкти – від штабів до логістичних центрів ЗСУ. Спершу Україна не могла ефективно їм протистояти, і наслідки були катастрофічними. Однак менш ніж за рік ситуація змінилася.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Молдова постає перед дедалі більш відвертими спробами Росії дестабілізувати країну. Про це він зазначив під час пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.