Росія повертає в експлуатацію старі літаки після провалу з випуском нових лайнерів

Джерело: росЗМІ

У 2026–2027 роках російські авіакомпанії отримають розконсервовані старі літаки для підтримання пасажиропотоку, повідомили у держкорпорації “Ростех”.

Мова про 12 літаків різних типів — дев’ять повітряних суден сімейства Ту-204/214, один Ан-148 та два Іл-96. Процес їх відновлення розпочався у 2022 році, і станом на тепер десять із 12 літаків уже повернули в експлуатацію. Серед отримувачів повітряних суден — авіакомпанія Red Wings та інші перевізники.

Паралельно авіакомпанії розконсервовують також іноземні літаки. Зокрема, авіакомпанія “Россия” планує збільшити кількість експлуатованих двопалубних Boeing 747. Два такі лайнери, що дісталися компанії після банкрутства “Трансаэро”, вже виконують рейси. За словами джерела, у листопаді 2025 року було відновлено третій 24-річний борт, водночас четвертий планують ввести в експлуатацію до 2027 року.

Ці літаки були поставлені на зберігання у період пандемії, одначе, їхня реконструкція може здійснюватися у “дружніх” країнах, зокрема в Ірані.

За даними Росавіації станом на жовтень 2025 року, авіапарк основних російських авіакомпаній налічував 1088 повітряних суден із 1135 наявних, тоді як 67% із них — іноземного виробництва.

Відновлення законсервованих лайнерів є спробою компенсувати дефіцит авіатехніки, зазначають експерти.

Після запровадження санкцій проти цивільної авіації Росії у 2022 році уряд затвердив комплексну програму зі створення вітчизняних літаків на заміну західним. Згідно з планом, у 2023–2025 роках авіапром мав випустити 127 літаків різних типів, зокрема Superjet, Іл-114 і Ту-214.

Фактично ж парк цивільної авіації поповнився лише 13 новими бортами — 12 Superjet і одним Ту-214. Тоді як останній не використовується для пасажирських перевезень: на ньому літає віцепрем’єр РФ Денис Мантуров, раніше повідомляло джерело Reuters.

Додамо, російська “технологічна незалежність” в авіабудуванні виявилася міфом, позаяк пасажирські літаки РФ досі тримаються на західних комплектувальних, не мають сертифікації та масово потребують списання, тоді як імпортозаміщення буксує на всіх напрямках.

Так, SSJ-100, що продовжують літати, оснащені французькими двигунами SaM146, які російські авіакомпанії більше не можуть офіційно обслуговувати через санкції. Машини мають проблеми з системами управління та шасі, а ремонт підтримують лише “донорськими” запчастинами. У СЗРУ зазначили, що імпортозаміщена версія SSJ-NEW, у якій потрібно замінити 64 вузли, не пройшла сертифікацію; терміни постійно зсувають – нині говорять про 2026 рік, але без гарантій і без прогнозів щодо серійного виробництва.

Середньомагістральний МС-21 також далекий від масового випуску. Модель МС-21-300 була готова до серійного дозволу, але після початку агресії проти України проєкт зупинили через використання американських двигунів Pratt & Whitney PW1000G. Версія МС-21-310, у якій мали замінити 70 західних вузлів, усе ще доопрацьовується: замінити системи зледеніння, туалетний модуль, попередження зіткнень, метеолокатор та електроживлення російські виробники не змогли. При цьому дальність оновленої моделі скоротилася з 6 400 до 3 830 км.

Як пояснили у відомстві, у сегменті турбогвинтових літаків ситуація не краща: замість реального імпортозаміщення для заміни застарілих Ан-24 та Ан-26 РФ продовжує терміни їхньої експлуатації “на папері”. Безпека пасажирів при цьому не є пріоритетом. Окрім того, проєкт “Байкал”, який мав замінити Ан-2, визнано невдалим, хоча фінансування триває.

За прогнозом голови “Росавіації” Дмітрія Ядрова, до 2030 року в російській цивільній авіації доведеться списати близько 340 літаків – 230 вітчизняних і 109 імпортних. До цього списку потраплять і сучасні SSJ-100, зібрані на базі західних технологій, доступ до обслуговування яких тепер заблоковано.

Фронтмен гурту “Антитіла” Тарас Тополя 19 січня зреагував на злив приватних відео співачки Олени Тополі, наголосивши, що ніхто не мав права вчиняти протиправні дії такого характеру.

Попри випуск тисяч файлів минулого року, адміністрація Трампа зіткнулася з гострою критикою через затримку розсекречення мільйона документів про Епштейна. Опитування показало, що понад дві третини населення не вірять у щирість намірів Міністерства юстиції бути прозорим.

У ніч на 19 січня Сили оборони уразили склад безпілотників на тимчасово окупованій Луганщині, а також  підтвердили знищення резервуарів на нафтопереробних об’єктах в Росії, послаблюючи воєнно-економічний потенціал агресора.

Під час виконання бойового завдання в районі Костянтинівки Донецької області пілот підрозділу “Фенікс” помітив на снігу напис із проханням про їжу. Ця подія стала початком швидкої операції з порятунку літньої жінки, яку захисники забезпечили необхідними продуктами за допомогою дрона.

Президент Болгарії Румен Радев заявив про власну відставку, викликавши чутки про те, що він створить свою політичну партію для участі у майбутніх парламентських виборах.