Росія провела невдалі випробування ракет «Ярс» і «Булава» ― носіїв ядерної зброї
Джерело: Головне управління розвідки Міноборони України
У Росії 25 жовтня та 1 листопада проводили випробування балістичних ракет “Ярс” та “Булава”, які є носіями ядерної зброї. Обидва випробування виявились невдалими.
25 жовтня 2023 року РФ здійснила випробувальний запуск з балістичної ракети РСМ-56 “Булава” з підводного ракетного крейсера “Борей”. За даними ГУР, випробування закінчилось невдало, що свідчить про ненадійність ракети.
Вже 1 листопада 2023 року у Росії провели запуск міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 “Ярс”, яка є основною у наземному компоненті стратегічних ядерних сил РФ. Це випробування, за даними української розвідки, також звершилось невдало.
Запуск ракети “Ярс” з космодрому “Плєсєцк” (Архангельська обл.) по цілі на полігоні “Кура” (Камчатка) здійснив бойовий розрахунок 33 ракетної армії ракетних військ стратегічного призначення ЗС РФ.
“За даними ГУР МО України, ракета “Ярс” збилась з курсу, як і під час попередніх командно-штабних навчань стратегічних ядерних сил держави-агресора Росії 25 жовтня 2023 року”, – мовиться у повідомленні.
В українській розвідці додали, що РФ має серйозні проблеми також з важкою МБР РС-28 “Сармат” шахтного базування ― це один з ключових проєктів в оголошеному агресором процесі модернізації стратегічних ядерних сил Росії.
Ракету “Сармат” Росія створює з 2009 року. Згідно з первинними планами Кремля, її мали прийняти на озброєння ще 5 років тому ― у 2018-му, але дату постійно відтерміновували.
Зрештою, “Сармат” прийняли на озброєння лише у вересні 2023-го ― після першого і єдиного повноцінного випробування, проведеного у квітні цього року.
“У порівнянні з виготовленою в Україні МБР РС-20 “Воєвода” створена їй на заміну ракета “Сармат” позбавлена будь-яких переваг у конструкції, головній частині чи методах подолання протиракетної оборони. Фактично “Сармат” ― недопрацьована, недосконала, сира ракета”, – додали у ГУР.
У розвідці додали, що залишаються неподоланими складнощі РФ і в її намірах вдосконалити повітряний компонент стратегічних ядерних сил. У межах часткової модернізації радянських бомбардувальників Ту-160 та Ту-95С росіяни мають здатність щорічно опрацьовувати 1-2 літаки.
Заплановане на 2023 рік постачання нових стратегічних бомбардувальників Ту-160М2 перенесене на більш пізній термін, оскільки росіяни так і не змогли відновити виробництво нової версії двигунів НК-32.
“Усі перелічені проблеми стратегічних ядерних сил держави-агресора РФ ― прямий наслідок санкційної політики цивілізованого світу проти москви за розв’язану нею війну проти України, а також неспроможності науково-технічної та промислової баз терористичної Росії виготовити необхідні компоненти на заміну імпортним”, – резюмували розвідники.
- Російські військові здійснили симуляцію ядерного удару під час навчань під керівництвом президента Володимира Путіна через кілька годин після того, як верхня палата парламенту РФ проголосувала за скасування ратифікації країною глобальної заборони ядерних випробувань.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.