Росія тисне на Білорусь у спробі відкрити новий фронт у війні проти України – WSJ

Джерело: The Wall Street Journal

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.

За даними джерел, від початку року Москва веде кампанію тиску на Мінськ, домагаючись дозволу на використання території Білорусі для запуску дронів по Україні, розширення лінії фронту на заході та відволікання українських сил від ключових напрямків на сході.

Співрозмовники WSJ також не виключають використання Білорусі для гібридних операцій проти країн НАТО. Мовиться зокрема про дії, спрямовані на перевірку обороноздатності Альянсу або підрив підтримки України.

Як стверджує видання, Росія погрожує Мінську скороченням фінансової підтримки, від якої переважно залежить білоруська економіка.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Росія використовує наземні станції на території Білорусі для наведення безпілотників під час ударів по українських регіонах. Тоді він попередив, якщо Мінськ не демонтує такі об’єкти, Україна може вдарити по них.

За інформацією WSJ, президент Франції Емманюель Макрон під час телефонної розмови з Лукашенком у травні застеріг його від поглиблення участі у війні. В Єлисейському палаці підтвердили факт дзвінка та повідомили, що французький лідер наголосив на ризиках для Білорусі у разі втягування в російську агресію проти України.

Своєю чергою, сам Лукашенко нещодавно запевнив, що Білорусь не має наміру вступати у війну. Він заявив, що країна є “дуже вразливою у військовому плані” та не зацікавлена в ескалації конфлікту.

Видання зазначає, що після використання білоруської території під час повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Мінськ переважно уникав прямої участі у війні. Водночас останнім часом Білорусь постачає Росії бензин та інші нафтопродукти на тлі дефіциту пального після українських атак на російську нафтопереробну інфраструктуру.

За даними WSJ, нині на території Білорусі перебувають близько 2 тис. російських військових. Крім того, Росія розмістила там тактичну ядерну зброю та нещодавно провела спільні з Мінськом ядерні навчання.

Джерела видання стверджують, що Москва погрожує скоротити фінансову підтримку Білорусі у разі відмови виконувати її вимоги. Більшість переговорів із цього питання, за їхніми словами, відбувається між Лукашенком і послом РФ у Білорусі Борисом Гризловим.

Попри посилення тиску з боку Кремля, ознак підготовки негайної військової операції з території Білорусі нині немає. Однак джерела зазначають, що такий сценарій залишається серед варіантів, які розглядає Москва.

13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.

Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.

Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.

13 вересня російські війська здійснили масований обстріл Одещини. Внаслідок атаки травмувань зазнали 24 особи, зокрема двоє дітей.

Вранці 13 вересня російські війська атакували Тернопільщину ударними безпілотниками. Унаслідок удару пошкоджено об’єкти інфраструктури міста.