Росія тисне на Білорусь у спробі відкрити новий фронт у війні проти України – WSJ

Джерело: The Wall Street Journal

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.

За даними джерел, від початку року Москва веде кампанію тиску на Мінськ, домагаючись дозволу на використання території Білорусі для запуску дронів по Україні, розширення лінії фронту на заході та відволікання українських сил від ключових напрямків на сході.

Співрозмовники WSJ також не виключають використання Білорусі для гібридних операцій проти країн НАТО. Мовиться зокрема про дії, спрямовані на перевірку обороноздатності Альянсу або підрив підтримки України.

Як стверджує видання, Росія погрожує Мінську скороченням фінансової підтримки, від якої переважно залежить білоруська економіка.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Росія використовує наземні станції на території Білорусі для наведення безпілотників під час ударів по українських регіонах. Тоді він попередив, якщо Мінськ не демонтує такі об’єкти, Україна може вдарити по них.

За інформацією WSJ, президент Франції Емманюель Макрон під час телефонної розмови з Лукашенком у травні застеріг його від поглиблення участі у війні. В Єлисейському палаці підтвердили факт дзвінка та повідомили, що французький лідер наголосив на ризиках для Білорусі у разі втягування в російську агресію проти України.

Своєю чергою, сам Лукашенко нещодавно запевнив, що Білорусь не має наміру вступати у війну. Він заявив, що країна є “дуже вразливою у військовому плані” та не зацікавлена в ескалації конфлікту.

Видання зазначає, що після використання білоруської території під час повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Мінськ переважно уникав прямої участі у війні. Водночас останнім часом Білорусь постачає Росії бензин та інші нафтопродукти на тлі дефіциту пального після українських атак на російську нафтопереробну інфраструктуру.

За даними WSJ, нині на території Білорусі перебувають близько 2 тис. російських військових. Крім того, Росія розмістила там тактичну ядерну зброю та нещодавно провела спільні з Мінськом ядерні навчання.

Джерела видання стверджують, що Москва погрожує скоротити фінансову підтримку Білорусі у разі відмови виконувати її вимоги. Більшість переговорів із цього питання, за їхніми словами, відбувається між Лукашенком і послом РФ у Білорусі Борисом Гризловим.

Попри посилення тиску з боку Кремля, ознак підготовки негайної військової операції з території Білорусі нині немає. Однак джерела зазначають, що такий сценарій залишається серед варіантів, які розглядає Москва.

Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.

3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.

Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.

3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.

У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.