Росія вдвічі скоротила постачання дизелю в Африку через удари дронів по НПЗ
Джерело: росЗМІ
Росія різко скоротила постачання дизельного пального до Африки на тлі регулярних атак українських безпілотників на її нафтопереробні заводи. У лютому експорт дизеля до африканських країн впав майже вдвічі – з 1,27 млн тонн у січні до 684 тис. тонн, повідомляє Центр цінових індексів.
Також на 41% знизилися постачання до Бразилії (до 344 тис. тонн), тоді як експорт у країни Південної Америки зупинився повністю (з 40 тис. тонн до нуля). Туреччина, котра є найбільшим покупцем російського дизельного пального, зменшила імпорт на 12% – до 1,13 млн тонн. Перевалка дизеля з судна на судно в європейських країнах (Греція, Румунія, Італія, Португалія) впала на 17% – до 268 тис. тонн. Загальний морський експорт дизеля з російських портів скоротився на 15% – до 3,13 млн тонн.
Експерти пояснюють це зростанням кількості інцидентів на нафтопереробних заводах. За даними Reuters, у лютому обсяги простою на російських НПЗ зросли до 3,5 млн тонн, тоді як у січні цей показник становив 2,3 млн тонн. До цього призвели, зокрема, аварійні зупинки Рязанського, Саратовського, Сизранського та Волгоградського НПЗ після атак дронів.
Загалом у лютому експорт нафтопродуктів із Росії впав на 7,5% проти січня і на 13,6% – у річному вимірі, становивши 8,72 млн тонн. Постачання дизельного пального скоротилися на 6% за місяць – до 3,6 млн тонн.
Росія залишається ключовим постачальником дизеля для країн Північної та Західної Африки, а також Бразилії. Водночас російський експорт залежить від забезпечення внутрішнього ринку, особливо в період літнього зростання попиту.
Раніше ми писали, що низка ударів БпЛА по нафтопереробних заводах у Росії у січні вивели з ладу 10% потужностей російських НПЗ.
Від початку року дрони атакували кілька російських нафтозаводів, зокрема “Танеко” в Татарстані (11 січня), Саратовський НПЗ “Роснефти” (11 січня), Рязанський НПЗ (двічі – 24 і 26 січня), завод “Сибур-Кстово” в Нижегородській області (29 січня), а також Волгоградський НПЗ (31 січня).
У лютому завод у Волгограді атакували вдруге, а крім того, під удар потрапив Астраханський ГПЗ “Газпрому”, що випускав паливо для південних регіонів.
Завод у Рязані, що постачає, зокрема, московський регіон, НПЗ у Волгограді, який є найбільшим постачальником для Південного федерального округу, а також Астраханський завод “Газпрому” зупинили випуск палива, а на їхній ремонт підуть тижні, якщо не місяці, розповіли джерела Reuters.
За їхніми словами, українські удари посилюють проблеми через посилення американських санкцій: експорт нафти падає, можливості її перероблення в Росії також скорочуються. У результаті формується надлишок барелів, і нафтові компанії можуть бути змушені скорочувати видобуток.
Минулого року через удари дронів і проблеми з ремонтом обсяги нафтопереробки в Росії впали до 12-річного мінімуму – 267 млн тонн. Експорт нафтопродуктів скоротився на 9%, до 113,7 млн тонн.
У відповідь на масовані удари БпЛА по енергоінфраструктурі російська влада засекретила статистику.
- Індія, одна з найбільших імпортерок російської нафти, заявила, що продовжить її купувати лише за умови, що її постачатимуть компанії і судна, які не потрапили під санкції США.
- Запроваджені місяць тому адміністрацією Джо Байдена нафтові санкції проти Росії поступово дають результат, підриваючи російські доходи від експорту нафти. Оскільки китайські переробники зменшили закупівлі через санкції та логістичні проблеми, а ставки фрахту для суден зросли в рази, російським постачальникам доводиться вкотре знижувати ціни.
- Імовірно, Росія опинилась на порозі виснажливої проблеми транспортування нафти через санкції США.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.