Росія вдвічі скоротила постачання дизелю в Африку через удари дронів по НПЗ

Джерело: росЗМІ

Росія різко скоротила постачання дизельного пального до Африки на тлі регулярних атак українських безпілотників на її нафтопереробні заводи. У лютому експорт дизеля до африканських країн впав майже вдвічі – з 1,27 млн тонн у січні до 684 тис. тонн, повідомляє Центр цінових індексів.

Також на 41% знизилися постачання до Бразилії (до 344 тис. тонн), тоді як експорт у країни Південної Америки зупинився повністю (з 40 тис. тонн до нуля). Туреччина, котра є найбільшим покупцем російського дизельного пального, зменшила імпорт на 12% – до 1,13 млн тонн. Перевалка дизеля з судна на судно в європейських країнах (Греція, Румунія, Італія, Португалія) впала на 17% – до 268 тис. тонн. Загальний морський експорт дизеля з російських портів скоротився на 15% – до 3,13 млн тонн.

Експерти пояснюють це зростанням кількості інцидентів на нафтопереробних заводах. За даними Reuters, у лютому обсяги простою на російських НПЗ зросли до 3,5 млн тонн, тоді як у січні цей показник становив 2,3 млн тонн. До цього призвели, зокрема, аварійні зупинки Рязанського, Саратовського, Сизранського та Волгоградського НПЗ після атак дронів.

Загалом у лютому експорт нафтопродуктів із Росії впав на 7,5% проти січня і на 13,6% – у річному вимірі, становивши 8,72 млн тонн. Постачання дизельного пального скоротилися на 6% за місяць – до 3,6 млн тонн.

Росія залишається ключовим постачальником дизеля для країн Північної та Західної Африки, а також Бразилії. Водночас російський експорт залежить від забезпечення внутрішнього ринку, особливо в період літнього зростання попиту.

Раніше ми писали, що низка ударів БпЛА по нафтопереробних заводах у Росії у січні вивели з ладу 10% потужностей російських НПЗ.

Від початку року дрони атакували кілька російських нафтозаводів, зокрема “Танеко” в Татарстані (11 січня), Саратовський НПЗ “Роснефти” (11 січня), Рязанський НПЗ (двічі – 24 і 26 січня), завод “Сибур-Кстово” в Нижегородській області (29 січня), а також Волгоградський НПЗ (31 січня).

У лютому завод у Волгограді атакували вдруге, а крім того, під удар потрапив Астраханський ГПЗ “Газпрому”, що випускав паливо для південних регіонів.

Завод у Рязані, що постачає, зокрема, московський регіон, НПЗ у Волгограді, який є найбільшим постачальником для Південного федерального округу, а також Астраханський завод “Газпрому” зупинили випуск палива, а на їхній ремонт підуть тижні, якщо не місяці, розповіли джерела Reuters.

За їхніми словами, українські удари посилюють проблеми через посилення американських санкцій: експорт нафти падає, можливості її перероблення в Росії також скорочуються. У результаті формується надлишок барелів, і нафтові компанії можуть бути змушені скорочувати видобуток.

Минулого року через удари дронів і проблеми з ремонтом обсяги нафтопереробки в Росії впали до 12-річного мінімуму – 267 млн тонн. Експорт нафтопродуктів скоротився на 9%, до 113,7 млн тонн.

У відповідь на масовані удари БпЛА по енергоінфраструктурі російська влада засекретила статистику.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.