Росія вдвічі скоротила постачання дизелю в Африку через удари дронів по НПЗ

Джерело: росЗМІ

Росія різко скоротила постачання дизельного пального до Африки на тлі регулярних атак українських безпілотників на її нафтопереробні заводи. У лютому експорт дизеля до африканських країн впав майже вдвічі – з 1,27 млн тонн у січні до 684 тис. тонн, повідомляє Центр цінових індексів.

Також на 41% знизилися постачання до Бразилії (до 344 тис. тонн), тоді як експорт у країни Південної Америки зупинився повністю (з 40 тис. тонн до нуля). Туреччина, котра є найбільшим покупцем російського дизельного пального, зменшила імпорт на 12% – до 1,13 млн тонн. Перевалка дизеля з судна на судно в європейських країнах (Греція, Румунія, Італія, Португалія) впала на 17% – до 268 тис. тонн. Загальний морський експорт дизеля з російських портів скоротився на 15% – до 3,13 млн тонн.

Експерти пояснюють це зростанням кількості інцидентів на нафтопереробних заводах. За даними Reuters, у лютому обсяги простою на російських НПЗ зросли до 3,5 млн тонн, тоді як у січні цей показник становив 2,3 млн тонн. До цього призвели, зокрема, аварійні зупинки Рязанського, Саратовського, Сизранського та Волгоградського НПЗ після атак дронів.

Загалом у лютому експорт нафтопродуктів із Росії впав на 7,5% проти січня і на 13,6% – у річному вимірі, становивши 8,72 млн тонн. Постачання дизельного пального скоротилися на 6% за місяць – до 3,6 млн тонн.

Росія залишається ключовим постачальником дизеля для країн Північної та Західної Африки, а також Бразилії. Водночас російський експорт залежить від забезпечення внутрішнього ринку, особливо в період літнього зростання попиту.

Раніше ми писали, що низка ударів БпЛА по нафтопереробних заводах у Росії у січні вивели з ладу 10% потужностей російських НПЗ.

Від початку року дрони атакували кілька російських нафтозаводів, зокрема “Танеко” в Татарстані (11 січня), Саратовський НПЗ “Роснефти” (11 січня), Рязанський НПЗ (двічі – 24 і 26 січня), завод “Сибур-Кстово” в Нижегородській області (29 січня), а також Волгоградський НПЗ (31 січня).

У лютому завод у Волгограді атакували вдруге, а крім того, під удар потрапив Астраханський ГПЗ “Газпрому”, що випускав паливо для південних регіонів.

Завод у Рязані, що постачає, зокрема, московський регіон, НПЗ у Волгограді, який є найбільшим постачальником для Південного федерального округу, а також Астраханський завод “Газпрому” зупинили випуск палива, а на їхній ремонт підуть тижні, якщо не місяці, розповіли джерела Reuters.

За їхніми словами, українські удари посилюють проблеми через посилення американських санкцій: експорт нафти падає, можливості її перероблення в Росії також скорочуються. У результаті формується надлишок барелів, і нафтові компанії можуть бути змушені скорочувати видобуток.

Минулого року через удари дронів і проблеми з ремонтом обсяги нафтопереробки в Росії впали до 12-річного мінімуму – 267 млн тонн. Експорт нафтопродуктів скоротився на 9%, до 113,7 млн тонн.

У відповідь на масовані удари БпЛА по енергоінфраструктурі російська влада засекретила статистику.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.