Росія вперше почала продавати золотий запас для поповнення військового бюджету

Джерело: TMT

Банк Росії вперше розпочав реальні продажі фізичного золота зі своїх резервів у межах операцій Міністерства фінансів щодо фінансування державного бюджету РФ. ЦБ почав “дзеркально” відтворювати угоди з золотом Фонду національного добробуту РФ (ФНД), які проводить уряд.

Мовиться про продажі золота ФНД, котрі Міністерство фінансів РФ здійснювало останніми роками. Раніше ці операції були віртуальними: російський уряд продавав дорогоцінний метал не на ринку, а Центральному банку, де-факто перекладаючи золотий запас “з кишені в кишеню”. У результаті злитки залишалися у складі золотих резервів країни, котрі перевищують 2,3 тисячі тонн і є п’ятими за розміром у світі.

Тепер ситуація змінилася, ЦБ почав проводити реальні операції з продажу фізичного золота, як це вже робиться з китайськими юанями з ФНД.

Оскільки ліквідність внутрішнього ринку золота за останні роки зросла, то у зв’язку з виконанням бюджетного правила та інших операцій ФНБ Банк Росії здійснює зазначені еквівалентні операції на внутрішньому ринку не лише шляхом купівлі-продажу юанів за рублі, а й частково шляхом купівлі-продажу золота, — пояснили в Центральному банку. Коли саме почалися продажі золота та в якому обсязі, ЦБ не уточнив.

До початку війни у ФНД було накопичено 405,7 тонни золота. З того часу Міністерство фінансів РФ продало для латання бюджетних дір 57% цього запасу, або 232,6 тонни. У результаті на 1 листопада 2025 року обсяг золота у фонді знизився до 173,1 тонни. Загальний обсяг ліквідних активів ФНД, до яких окрім золота входять китайські юані, скоротився на 55% — з $113,5 млрд до $51,6 млрд. У відношенні до ВВП невитрачені запаси фонду стали меншими у чотири рази — 1,9% ВВП проти 7,3% ВВП до початку війни.

Зауважимо, російський бюджет продовжує втрачати прибутки від сировинної ренти через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення західних санкцій.

У жовтні скарбниця РФ отримала 888,6 млрд рублів податків від нафтогазових компаній — на 27% менше (на 322 млрд рублів менше), ніж у жовтні 2024 року. Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин знизилися на 26% — з 908,1 млрд до 671,3 млрд рублів.

Сукупно за десять місяців російський бюджет отримав 7,5 трлн рублів нафтогазових доходів — на 2 трлн менше, ніж роком раніше (9,54 трлн). Водночас темпи падіння зростають: за січень-травень — 14%, наприкінці червня — 17%, у липні — 18%, серпні — 20%, а в жовтні вже 21%.

У Кремлі визнають, що посилення американських санкцій, під які потрапили “Роснафта” та “Лукойл”, неминуче створить нові проблеми для бюджету, повідомляли джерела Bloomberg. Дві найбільші нафтові компанії Росії забезпечують половину експорту — близько 2,2 млн барелів на добу. Якщо врахувати також “Сургутнефтегаз” і “Газпром нефть”, котрі вже перебувають під блокувальними санкціями США, то під обмеження потрапляє 70% російської нафти, що прямує на експорт.

Падіння цін на нафту може також призвести до недоотримання доходів у листопаді-грудні, попереджають аналітики: минулого місяця барель Urals, за даними Мінекономрозвитку РФ, коштував у середньому $53,99 — нижче не лише початкового плану російського уряду ($70), а й переглянутої оцінки ($56).

Спершу уряд РФ заклав у бюджет 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту РФ. Втім, падіння цін на нафту та зміцнення рубля змусили російських посадовців переписати прогнози. Тепер Мінфін РФ очікує скорочення доходів від продажу енергоносіїв майже на 22% від плану — до 8,6 трлн рублів — і не прогнозує суттєвого зростання у найближчі три роки.

Згідно з проєктом бюджету РФ, у 2026 році надходження від нафтогазових податків становитимуть 8,9 трлн рублів, у 2027-му — 9 трлн, у 2028-му — 9,7 трлн. Це на 20%, 19% і 13% менше, ніж у 2024 році.

Компенсувати втрати від сировинної ренти та закрити бюджетну “дірку”, яка цього року становитиме 5,7 трлн рублів і перевищить 10 трлн у наступні три роки, влада РФ планує шляхом підвищення податків на несировинний сектор і різкого збільшення держборгу.

Раніше у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.