Росія все частіше вдається до «піхотних лобових атак» – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
За даними аналітиків, Росія покладається на “піхотні лобові атаки” у війні проти України через втрату техніки і дефіцит належним чином підготовленого особового складу.
Як пояснили експерти, обговорення в російських блогах широкомасштабних лобових атак російської піхоти свідчить про проблеми, з якими зіштовхнеться Росія, використовуючи масовані піхотні атаки, щоб компенсувати проблеми на користь сприяння поточній позиційній війні, визначені головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним.
За словами одного із російських “воєнкорів”, російська практика проведення тактичних штурмів з метою штурму українських укріплених позицій у лісових районах Донбасу не призведе до більш широкого оперативного прориву на будь-якій ділянці фронту.
Водночас він зауважив, що немає можливості підготувати достатню кількість російських військовослужбовців для інтенсивних лобових атак, необхідних для значного просування в Україні.
Своєю чергою, інший “воєнкор” заявив, що російські військові найближчим часом переживуть “справжній ренесанс піхотного бою”, тому що у них стало менше танків, БМП і БТР поблизу лінії фронту.
“Російські війська все частіше покладаються на лобові атаки на чолі з піхотою, ймовірно, для того, щоб компенсувати нестачу належним чином підготовленого особового складу і через значні втрати техніки”, – йдеться в огляді.
- Заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба зазначив, що армія РФ посилює атаки “практично по всій території країни” й цілить по об’єктах критичної інфраструктури.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.