Росія вийшла з Ради Баренцевого/ Євроарктичного регіону

Джерело: пресслужба МЗС РФ

18 вересня міністерство закордонних справ РФ оголосило про вихід з Ради Баренцева/Євроарктичного регіону, до якої входять Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція та Комісія Європейських спільнот (Barents Euro-Arctic Council, BEAC).

У російському відомстві заявили, що рішення було ухвалено після того, як Фінляндія “не підтвердила готовність” передати РФ головування у жовтні за принципом ротації.

Глава російського МЗС Сергій Лавров направив послання про вихід Росії учасникам та Секретаріату організації, а також голові європейської дипломатії Жозепу Боррелю.

Одначе, РФ нібито продовжить виконувати свої “національні завдання на Півночі” і залишиться відкритою для взаємодії з тими, хто “налаштований конструктивно, готовий до рівноправного діалогу та взаємовигідної спільної роботи”.

Після початку повномасштабної війни РФ проти України країни-учасниці Ради Баренцева/Євроарктичного регіону призупинили співпрацю з Росією через порушення принципів та цілей організації.

BEAC засноване у 1993 році в інтересах забезпечення сталого розвитку регіону та розширення співпраці у галузі економіки, торгівлі, науки та техніки, навколишнього середовища. Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Нідерланди, Польща, Франція, США та Японія мають статус спостерігачів при Раді.

Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.

Бурундський футболіст Ігіранеза Еме Герік помер після того, як знепритомнів під час матчу. Вважають, що він проковтнув монету, яку тримав у роті як частину чаклунського ритуалу.

У ніч на 25 грудня безпілотники атакували порт Темрюк у Краснодарському краї РФ, після чого там зайнялися два резервуари з нафтопродуктами.

Уночі російські окупанти знову вдарили по портовій та промисловій інфраструктурі Одещини. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще двоє постраждали.

Різдво без храму, без родини й без свободи – але з пам’яттю, солідарністю й упертістю бути собою. Спогади Надії Світличної про святкування Різдва в мордовських таборах – це не лише особиста історія виживання, а й свідчення того, як радянська репресивна система намагалася зламати українську ідентичність і як їй це не вдалося.