Росія висунула підозрюваного у шпигунстві дипломата на посаду глави місії ОБСЄ у Сербії

Джерело: Радіо Свобода

Москва запропонувала підозрюваного бельгійською розвідкою у шпигунстві Дмитра Іорданіді, на посаду керівника місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі у Сербії, повідомляє “Радіо Свобода” з посиланням на спільне розслідування з європейськими медіа.

55-річний Іорданіді — дипломат із багаторічним досвідом роботи на Балканах, у 2023 році залишив Брюссель після того, як бельгійська служба безпеки (VSSE) внесла його до списку підозрюваних у шпигунстві. Розслідування RFE/RL, EUobserver, De Morgen, Humo та Le Monde встановило його зв’язок зі Службою зовнішньої розвідки РФ.

Зауважується, що тоді Іорданіді самостійно покинув Бельгію після ультиматуму влади. Тепер Росія прагне повернути його до ОБСЄ. Крім місії у Сербії, його кандидатуру розглядають для програм ОБСЄ у Киргизстані та Казахстані.

Затвердження кандидатів на такі посади здійснює чинний головуючий ОБСЄ, яким наразі є глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, у співпраці з керівництвом організації та приймаючими країнами.

Західні уряди неодноразово звинувачували Москву у використанні ОБСЄ для просування своїх інтересів та зриву роботи організації.

Розслідування засвідчило, що Іорданіді має тривалі зв’язки з Балканами: з 2009 року він працював у посольстві РФ у Сараєво, згодом очолював офіс ОБСЄ в Баня-Луці. У 2013 році його бачили на зустрічі Путіна з експрезидентом Сербії Томіславом Ніколичем та Вучичем.

Після початку повномасштабної війни РФ проти України Захід вислав сотні російських дипломатів, серед яких були й співробітники місії РФ у Брюсселі. До списку підозрюваних у шпигунстві потрапили також: радник посольства РФ, пов’язаний з Академією Міноборони РФ, Олександр Ковальчук, другий секретар посольства, випускник Військової академії стратегічних ракетних військ у Москві Сергій Черепанов, технічний співробітник, зареєстрований за адресою, що вказує на спецпідрозділ ГРУ Дмитро Замогільних.

Один із висланих дипломатів, Сергій Гуділін, використовував додаток Strava для публікації знімків військових об’єктів у Бельгії, включно з радарною станцією в Бертемі, яка надає дані бельгійській армії.

Після масштабного вислання своїх агентів Кремль адаптує тактику розвідки. За словами експерта НАТО Джеймса Аппатурая, РФ активно використовує кіберпростір для вербування, залучаючи кримінальні угруповання та сторонніх виконавців.

У січні 2024 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Москва планувала акти “повітряного тероризму” в Європі.

Росія розглядає переговори з адміністрацією Трампа щодо відновлення значної дипломатичної присутності в США як шанс відновити свою шпигунську мережу на Заході, заявляють чинні та колишні американські посадовці.
Росія створила новий підрозділ спецслужб, завданням якого є проведення диверсій та атак на території Європи та за її межами. За даними західних розвідок, цей підрозділ діє під назвою Департамент спеціальних завдань (SSD) і базується у військово-розвідувальному штабі на околиці Москви, у комплексі “Акваріум”.
У Польщі двох росіян засудили до 5,5 років позбавлення волі за шпигунство та зв’язки з російською приватною військовою компанією “Вагнер”.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.