Росія висунула підозрюваного у шпигунстві дипломата на посаду глави місії ОБСЄ у Сербії

Джерело: Радіо Свобода

Москва запропонувала підозрюваного бельгійською розвідкою у шпигунстві Дмитра Іорданіді, на посаду керівника місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі у Сербії, повідомляє “Радіо Свобода” з посиланням на спільне розслідування з європейськими медіа.

55-річний Іорданіді — дипломат із багаторічним досвідом роботи на Балканах, у 2023 році залишив Брюссель після того, як бельгійська служба безпеки (VSSE) внесла його до списку підозрюваних у шпигунстві. Розслідування RFE/RL, EUobserver, De Morgen, Humo та Le Monde встановило його зв’язок зі Службою зовнішньої розвідки РФ.

Зауважується, що тоді Іорданіді самостійно покинув Бельгію після ультиматуму влади. Тепер Росія прагне повернути його до ОБСЄ. Крім місії у Сербії, його кандидатуру розглядають для програм ОБСЄ у Киргизстані та Казахстані.

Затвердження кандидатів на такі посади здійснює чинний головуючий ОБСЄ, яким наразі є глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, у співпраці з керівництвом організації та приймаючими країнами.

Західні уряди неодноразово звинувачували Москву у використанні ОБСЄ для просування своїх інтересів та зриву роботи організації.

Розслідування засвідчило, що Іорданіді має тривалі зв’язки з Балканами: з 2009 року він працював у посольстві РФ у Сараєво, згодом очолював офіс ОБСЄ в Баня-Луці. У 2013 році його бачили на зустрічі Путіна з експрезидентом Сербії Томіславом Ніколичем та Вучичем.

Після початку повномасштабної війни РФ проти України Захід вислав сотні російських дипломатів, серед яких були й співробітники місії РФ у Брюсселі. До списку підозрюваних у шпигунстві потрапили також: радник посольства РФ, пов’язаний з Академією Міноборони РФ, Олександр Ковальчук, другий секретар посольства, випускник Військової академії стратегічних ракетних військ у Москві Сергій Черепанов, технічний співробітник, зареєстрований за адресою, що вказує на спецпідрозділ ГРУ Дмитро Замогільних.

Один із висланих дипломатів, Сергій Гуділін, використовував додаток Strava для публікації знімків військових об’єктів у Бельгії, включно з радарною станцією в Бертемі, яка надає дані бельгійській армії.

Після масштабного вислання своїх агентів Кремль адаптує тактику розвідки. За словами експерта НАТО Джеймса Аппатурая, РФ активно використовує кіберпростір для вербування, залучаючи кримінальні угруповання та сторонніх виконавців.

У січні 2024 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Москва планувала акти “повітряного тероризму” в Європі.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.