Росія зазнає шалених витрат для продовження війни проти України – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
За оцінками ISW, через економічну напругу, системну корупцію та нестачу робочої сили, російський оборонно-промисловий комплекс (ОПК) опинився під загрозою.
Фахівці взяли до уваги заяву очільника Пентагону Ллойда Остіна, який 7 грудня заявив, що витрати РФ на війну проти України перевищили 200 млрд доларів, а втрати у живій силі сягли щонайменше 700 000 осіб.
Український центр протидії дезінформації (ЦПД) напередодні повідомив, що ліквідні активи Росії у Фонді національного добробуту скоротилися зі 140 млрд доларів у лютому 2022 року до 53,8 млрд доларів станом на 1 грудня 2024 року.
У ЦПД додали, що зараз РФ покладається на резерви китайських юанів і продаж золота, аби покрити дефіцит держбюджету та спрямовує третину свого національного бюджету на 2025-2027 роки на витрати на оборону, що вказує на нежиттєздатне визначення пріоритетів війни за кошт економічної стабільності.
9 грудня генеральний прокурор Росії Ігор Краснов заявив, що корупційні злочини, включаючи хабарництво, зросли майже на 30% у 2024 році порівняно з 2023 роком, а російська влада притягнула до дисциплінарної відповідальності понад 30 000 російських посадовців за корупційні порушення у 2024 році.
Спираючись на ці заяви в ISW дійшли висновку, що посилення економічного тиску РФ через війну, масштабна корупція, нестача робочої сили і неефективність російського ОПК, ймовірно, збільшили вартість війни для Росії.
Ці фактори також підірвуть здатність РФ ефективно підтримувати ОПК, зберігаючи при цьому економічну стабільність у країні.
“ISW раніше спостерігав за повідомленнями про подібні тенденції та статистичні дані в російській економіці, які вказували на те, що економічна траєкторія Росії є нестабільною в середньостроковій та довгостроковій перспективі та дедалі більше напружуватиме її здатність вести війну проти України”, – резюмували аналітики.
- Через нестачу робочої сили Росія опинилась на межі своїх виробничих можливостей.
В Індонезії через хмару попелу після виверження Анак-Кракатау зупинили роботу восьми аеропортів, зокрема головного міжнародного хабу поблизу Джакарти. Збої торкнулися понад 22 тисяч пасажирів і більш ніж 200 рейсів.
У Лос-Анджелесі 22 вересня відкриється Музей наративного мистецтва Джорджа Лукаса, на який режисер витратив близько одного мільярда доларів власних коштів. У 30 галереях покажуть понад 1 300 експонатів – від реквізиту із “Зоряних війн” до робіт Фріди Кало, Нормана Роквелла та Бенксі.
У Бразилії тимчасово заблокували один із великих літієвих проєктів через суперечку щодо впливу на територію традиційної громади африканського походження. Суд також заборонив видавати компанії нові екологічні дозволи до завершення перевірки.
У Непалі врятували Чандіку Шрестху, яка 10 днів провела під завалами після руйнівної повені. Її родина вже втратила надію, не знайшла тіла й провела символічний обряд кремації.
Ключові країни ОПЕК+ вирішили не змінювати квоти на видобуток нафти у жовтні, дотримуючись плану зберігати їх стабільними до кінця року. Водночас війна США з Іраном і проблеми з проходженням через Ормузьку протоку суттєво обмежують реальні поставки з регіону.