Росіяни атакували Харків: повідомляють про два «прильоти»
Джерело: голова Харківської ОДА Олег Синєгубов/Telegram
У ніч на 31 липня російські війська завдали ударів по Харкову. Інформації стосовно постраждалих наразі немає.
До уваги жителів міста Харків та області, перебувайте в укриттях, — зазначив Синєгубов.
Своєю чергою, мер міста Ігор Терехов також повідомив про обстріл Харкова, зауваживши, що було чутно два “прильоти”.
Попередньо — потрапляння у нежитлові приміщення, виникла пожежа. Щодо постраждалих інформації наразі немає.
На місці працюють працівники ДСНС.
30 липня через російський обстріл Берислава, що на Херсонщини, поранено місцевого жителя.
Раніше у пресслужбі повідомили, що протягом доби ворог завдав 4 ракетних та 34 авіаційних удари. Зокрема, застосував 4 ударних дрони типу “Shahed-136”, усі — знищено. Також РФ здійснила 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. На жаль, є постраждалі серед цивільного населення, руйнувань зазнали житлові будинки.
У пресслужбі попередили, що ймовірність завдання ракетних та авіаційних ударів по всій території України залишається високою.
- Станом на 30 липня у Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває чотири ворожих кораблі.
- У ніч на 30 липня російські військові завдали удару по острову Зміїному у Чорному морі. Вони обстріляли його двома авіабомбами.
- Окупаційні сили РФ зі східного узбережжя Азовського моря випустили дрони-камікадзе по аграрних підприємствах Херсонської області та Криворізького району Дніпропетровської області. Усі чотири БПЛА було збито силами протиповітряної оборони.
- У ніч на 30 липня у Москві пролунав вибух. Пошкоджено фасади на двох офісних вежах “Москва-Сіті”.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.