Росіяни намагаються повернути продане озброєння через втрати в Україні

Джерело: The Wall Street Journal

Росія намагається повернути частини оборонних систем, які вона експортувала до таких країн, як Пакистан, Єгипет, Білорусь і Бразилія, у своїх зусиллях поповнити величезні запаси зброї, які витрачаються на війну проти України.

У квітні минулого року делегація російських офіційних осіб, яка відвідувала Каїр, попросила президента Єгипту Абдель Фаттаха ас-Сісі повернути понад сотню двигунів для гелікоптерів Мі-8 і Мі-17, які були потрібні Москві для війни проти України, повідомили троє осіб. Сісі погодився, і постачання приблизно 150 двигунів, ймовірно, почнуться наступного місяця.

За словами джерел, росіяни просили зробити це швидко, щоб про домовленість не дізналися США.

Після початку війни проти України Каїр не зміг розплатитися за частину вже здійснених постачань через запровадження західними країнами фінансових санкцій проти російських банків. В обмін на двигуни росіяни запропонували Єгипту пробачити заборгованість з оплати та продовжити постачання необхідного зерна. У разі відмови пригрозили відкликати кілька сотень військових радників, що працюють в Єгипті, які допомагають використовувати російські озброєння.

Цього року Росія також намагалася викупити двигуни для ударних та транспортних вертольотів у Пакистану, Бразилії та Білорусі, зазначило одне із джерел. У першому випадку росіяни просили не менше чотирьох раніше проданих Пакистану двигунів для Мі-35М, у другому – 12. Бразилія у 2008 році підписала контракт на закупівлю саме такої кількості вертольотів за $150 млн, але минулого року їх було списано через відсутність обслуговування з боку постачальника.

У пакистанському МЗС заперечують, що Росія зверталася з подібною пропозицією, у бразильському заявили, що відмовилися виконати прохання, оскільки країна не постачає зброї жодній зі сторін конфлікту.

Білорусь продала назад шість двигунів для важких транспортних вертольотів Мі-26. Особливо активно переговори про повернення чи викуп озброєнь велися в період контрнаступу ЗСУ на півдні та сході України.

Збільшення інфляції в Росії, спричинене зростанням споживчих цін, зокрема, на продукти харчування та паливо, ймовірно, призведе до збільшення її витрат на фінансування війни проти України.
Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс підтримуватиме Україну “стільки, скільки буде потрібно”, зауваживши, що тепер наша країна – “рівна” з країнами-членами.
Країни Північноатлантичного альянсу погодили скасування Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України як передумови вступу.
12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
19 жовтня Україна розпочала перший раунд переговорів із Францією стосовно укладення двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Наразі сторони узгодили порядок координації стосовно питання безпекових гарантій на найближчий час.