Росії не вистачає боєприпасів і військ для великого наступу на Україну – посадовець НАТО

Джерело: Reuters

9 липня високопосадовець НАТО заявив, що Росії не вистачає боєприпасів і військ, щоб розпочати великий наступ на Україну, і для цього їй знадобилося б забезпечити значні постачання боєприпасів з інших країн понад ті, які вона вже має.

На полі бою Росія зазнає “дуже великих” втрат, намагаючись отримати невеликі територіальні надбання та агресору не вистачає військ і боєприпасів для проведення широкомасштабного наступу.

Що вони повинні зробити, це наказати недоукомплектованим, недосвідченим підрозділам рухатися в райони для досягнення нереальних цілей, — зазначив посадовець на умовах анонімності. — Щоб підтримувати реальні наступальні операції, ми вважаємо, що Росії доведеться забезпечити значні постачання боєприпасів з країн, крім того, що вона вже отримує від Ірану та Північної Кореї. І Володимиру Путіну довелося б оголосити про нову масштабну мобілізацію.

Він зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення, оборона України значно покращилася, проте Київ також зазнав значних військових втрат.

За його оцінками, Росія зможе зберегти свою військову економіку ще три-чотири роки.

Тоді як “пройде деякий час”, перш ніж Україна накопичить боєприпаси та особовий склад, необхідні для проведення нових широкомасштабних наступальних операцій.

Представник Альянсу також розповів, що НАТО відповіло на таємну кампанію Росії з підриву європейської підтримки України, попередивши Москву про те, що західна розвідка усвідомлює, що відбувається.

Перше, що вам потрібно зробити, коли ви протистоїте Путіну… це показати йому, що ми знаємо, що відбувається, — наголосив він.

Посадовець зауважив, що Путін “все ще думає, що час на його боці” і готовий терпіти “справді приголомшливу кількість військових втрат”. Росія мобілізовувала на місяць близько 30 000 солдатів, що дозволяло їй зазнавати значних втрат на полі бою.

Зауважимо, згідно з даними НАТО та західних військових експертів, щодня у травні ЗСУ ліквідовували або завдавали поранень у середньому понад 1000 російським солдатам на полі бою в Україні.

За масштабами втрат травень може хіба що порівнюватися з війною в Афганістані: тоді за десять років бойових дій загинуло понад 15 000 радянських солдатів. Нині афганську війну вже перевершила битва за Авдіївку, в якій російська армія втратила близько 16-17 тисяч осіб лише убитими.

Міністр оборони Ллойд Остін нещодавно заявив, що відтоді, як Путін почав повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, щонайменше 350 000 російських військових було вбито або поранено. Своєю чергою, британські оцінки свідчать про кількість убитих і поранених росіян у понад 500 000 осіб.

14 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що згідно з оцінками західної розвідки втрати росіян з початку повномасштабного вторгнення перевищила позначку 350 тисяч вбитими та пораненими.

У Генштабі заявили, що станом на 858-му добу повномасштабної російсько-української війни втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 542 тисячі осіб.

Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.

Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.

Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони та колишній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов прокоментував заяву президента Володимира Зеленського про те, що в 2014 році Україна могла відкинути російські війська й не допустити подальшої ескалації війни.

Надвечір 27 жовтня російські війська атакували об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.

Морський експорт російської нафти скоротився до найнижчого рівня за п’ять тижнів, попри відновлення роботи ключового балтійського порту Приморськ, свідчать дані відстеження танкерів.