Росії не вистачає боєприпасів і військ для великого наступу на Україну – посадовець НАТО
Джерело: Reuters
9 липня високопосадовець НАТО заявив, що Росії не вистачає боєприпасів і військ, щоб розпочати великий наступ на Україну, і для цього їй знадобилося б забезпечити значні постачання боєприпасів з інших країн понад ті, які вона вже має.
На полі бою Росія зазнає “дуже великих” втрат, намагаючись отримати невеликі територіальні надбання та агресору не вистачає військ і боєприпасів для проведення широкомасштабного наступу.
Що вони повинні зробити, це наказати недоукомплектованим, недосвідченим підрозділам рухатися в райони для досягнення нереальних цілей, — зазначив посадовець на умовах анонімності. — Щоб підтримувати реальні наступальні операції, ми вважаємо, що Росії доведеться забезпечити значні постачання боєприпасів з країн, крім того, що вона вже отримує від Ірану та Північної Кореї. І Володимиру Путіну довелося б оголосити про нову масштабну мобілізацію.
Він зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення, оборона України значно покращилася, проте Київ також зазнав значних військових втрат.
За його оцінками, Росія зможе зберегти свою військову економіку ще три-чотири роки.
Тоді як “пройде деякий час”, перш ніж Україна накопичить боєприпаси та особовий склад, необхідні для проведення нових широкомасштабних наступальних операцій.
Представник Альянсу також розповів, що НАТО відповіло на таємну кампанію Росії з підриву європейської підтримки України, попередивши Москву про те, що західна розвідка усвідомлює, що відбувається.
Перше, що вам потрібно зробити, коли ви протистоїте Путіну… це показати йому, що ми знаємо, що відбувається, — наголосив він.
Посадовець зауважив, що Путін “все ще думає, що час на його боці” і готовий терпіти “справді приголомшливу кількість військових втрат”. Росія мобілізовувала на місяць близько 30 000 солдатів, що дозволяло їй зазнавати значних втрат на полі бою.
Зауважимо, згідно з даними НАТО та західних військових експертів, щодня у травні ЗСУ ліквідовували або завдавали поранень у середньому понад 1000 російським солдатам на полі бою в Україні.
За масштабами втрат травень може хіба що порівнюватися з війною в Афганістані: тоді за десять років бойових дій загинуло понад 15 000 радянських солдатів. Нині афганську війну вже перевершила битва за Авдіївку, в якій російська армія втратила близько 16-17 тисяч осіб лише убитими.
Міністр оборони Ллойд Остін нещодавно заявив, що відтоді, як Путін почав повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, щонайменше 350 000 російських військових було вбито або поранено. Своєю чергою, британські оцінки свідчать про кількість убитих і поранених росіян у понад 500 000 осіб.
14 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що згідно з оцінками західної розвідки втрати росіян з початку повномасштабного вторгнення перевищила позначку 350 тисяч вбитими та пораненими.
У Генштабі заявили, що станом на 858-му добу повномасштабної російсько-української війни втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 542 тисячі осіб.
- Під час штурмів Авдіївки російські війська використовували бойові машини піхоти БМП-1У, які вкрали в армії Грузії під час нападу у 2008 році. Зауважується, що принаймні одна така ББМ в розпорядженні ворога втрачена у боях, що зафіксувала РУБпАК 47-ої механізованої бригади.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за підсумками переговорів з новопризначеним британським колегою Девідом Камероном заявив, що Велика Британія вражена успіхами України в Чорному морі та збільшить підтримку.
- Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що підтримує обговорення відправлення військ в Україну для навчання місцевих сил і закликав Захід припинити “окреслювати червоні лінії”.
- Столтенберг підтвердив, що Сили оборони України завдають ударів по кораблях Чорноморського флоту РФ ракетами країн НАТО.
Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.
Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.
Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.
Спроба ЄС запровадити санкції проти іноземних портів і банків, котрі допомагають Росії продавати нафту, постала перед опором всередині блоку. Це створює ризик значного пом’якшення нового пакета обмежень.
Малий бізнес в Україні зазнає серйозних труднощів через часті удари Росії по енергетичній інфраструктурі країни, що спричиняє тривалі відключення електроенергії, води та теплопостачання під час зимового сезону при температурах −20 °C.