Розгортання чеченського батальйону «Ахмат» у Бахмуті навряд чи посилить бойову здатність військ РФ – ISW
Джерело: ISW
Фахівці Інституту вивчення війни зреагували на заяву глави Чечні Рамзана Кадирова про розгортання його батальйону “Ахмат” у Бахмуті. Однак на думку експертів, поява чеченського батальйону у Бахмуті не підсилить війська РФ, оскільки раніше “Ахмат” не показав жодних результатів на інших напрямах фронту.
9 липня Кадиров заявив, що командир спецназу “Ахмат” Апті Алаудінов нещодавно відвідав “Ахмат-спецназ” поблизу Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута) і що російські війська нещодавно вирішили перекинути “Ахмат-спецназ” на Бахмутський напрямок, що нібито демонструє довіру Генштабу РФ до бойових здатностей чеченського батальйону.
Своєю чергою командир українського батальйону, який діяв на бахмутському напрямку, заявив 10 липня, що український особовий склад поки що не зустрічав підрозділів “Ахмата” поблизу Бахмута.
6 липня російське джерело стверджувало, що “бородаті горяни” фотографувалися біля вітального знаку Бахмутського району, ймовірно, натякаючи на те, що чеченські сили прибули в район Бахмута з пропагандистською метою.
Фахівці нагадали, що 31 травня Кадиров заявив, що спецназ “Ахмат” взяв на себе відповідальність за російський наступ із захоплення Мар’їнки на південний захід від Донецька.
Кадиров також розгорнув спецназ “Ахмат” у прикордонних районах Бєлгородської області для захисту від усіх обмежених російських проукраїнських рейдів через кордон.
ISW спостерігав, як елементи спецназу “Ахмат” воюють біля Білогорівки на південь від Кремінної та діють у Запорізькій області.
Раніше Кадиров стверджував, що в Україні діють 7000 чеченських військовослужбовців, а в російській армії загалом є 70 000 активних чеченців.
Зважаючи на всі заяви Кадирова, фахівці дійсшли висновку, що якщо “Ахмат” розгорнуто на 5-ти різних напрямках фронту, цілком ймовірно, що кожному угрупованню не вистачає значної кількості живих сил і вона забезпечує обмежені бойові можливості для поточних російських операцій на кожному з ділянок.
“Ахмат” нібито веде бої в Мар’їнці понад місяць і досі не досягнув значних проривів, які вони обіцяли.
Сили “Ахмата” також брали участь у російських наступальних операціях на південь від Кремінної принаймні з лютого 2023 року, при тому, що російські просування в цьому районі були аналогічними.
Таким чином, зауважили експерти, видається малоймовірним, що спецназ “Ахмат” зробить навіть тактично значний вплив у своєму передбачуваному розгортанні в районі Бахмута.
“Ймовірно, Кадиров просуває “Ахмат” як сильно залучену силу в Україні, щоб заслужити прихильність міноборони РФ та президента Росії Володимира Путіна. Незрозуміло, наскільки сили “Ахмата” залучені до російських операцій у кожному секторі, де вони, як повідомляється, розгорнуті, і Кадиров, можливо, навмисно захищає ці сили від боїв і деградації, намагаючись зберегти вплив, який надають ці воєнізовані структури”, – резюмували експерти.
- 10 липня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що вже протягом декількох днів у Бахмуті українські оборонці тримають під вогневим контролем входи, виходи та переміщення ворога містом.
- Командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що українське військо має успіх на Бахмутському напрямку.
Глава Чечні Рамзан Кадиров став володарем медалі I ступеня “За внесок у розвиток фермерського руху в Росії”. Нагороду вручив перший заступник голови комітету Держдуми РФ з аграрних питань, президент Асоціації селянських (фермерських) господарств і сільськогосподарських кооперативів Росії (АККОР) Володимир Плотников у Грозному.
У Тернопільському обласному центрі комплектування повідомили, що заходи оповіщення відтепер проводять з урахуванням нових підходів та залучення бойових підрозділів.
У Запоріжжі розпочала роботу дванадцята підземна школа на базі гімназії №84. До повноцінного освітнього процесу вже повернулися 512 учнів гімназії. Ще приблизно 500 учнів заклад прийматиме із сусідніх шкіл, де навчання відбувається онлайн.
Жителі білоруських міст дедалі чіткіше відмежовують власну ідентичність від російської. За даними дослідження iSANS, лише 26 % вважають спільність мови об’єднувальним чинником для двох народів – проти 37 % у 2014 році. Частка тих, хто називає спільне минуле головним зв’язком, впала з 55 % до 37 %.
13 жовтня мер Києва Віталій Кличко відповів на критику президента Володимира Зеленського стосовно захисту об’єктів критичної інфраструктури столиці, зауваживши, що саме Рада оборони міста затверджувала й ухвалювала рішення щодо захисних заходів.