Рубль падає на тлі валютної кризи: Росія втрачає економічну стабільність
Джерело: Moscow Times.
Росія стрімко втрачає надходження іноземної валюти, що посилює тиск на національну економіку та рубль. Як повідомляє Центробанк РФ, за останні місяці торговий баланс скоротився майже вдвічі: з $12,4 млрд у вересні до $6,3 млрд у листопаді, що стало мінімумом з липня 2023 року.
Основна причина – суттєве скорочення експорту, який залишається головним джерелом валюти для ізольованої від міжнародних ринків країни. За останні три місяці експорт упав із $39,1 млрд у вересні до $32,2 млрд у листопаді. Натомість імпорт залишається стабільним, створюючи додатковий тиск на валютний ринок.
Зараз профіцит торгівлі товарами – єдиний ресурс, яким фінансується дефіцит у сфері послуг, виплати за зовнішніми боргами та купівля іноземних активів. Проте, за підрахунками аналітиків, $6 млрд на місяць уже недостатньо для задоволення потреб економіки.
Ще один виклик – зростання частки торгівлі в рублях, що знижує приплив іноземної валюти. За даними Центробанку, чисті продажі валюти великими експортерами в листопаді досягли мінімуму за останні чотири місяці. Це, на думку експертів, стало однією з ключових причин ослаблення рубля у листопаді.
Аналітики прогнозують, що Росія опинилася перед вибором: або девальвація рубля з ризиком стрімкого зростання інфляції, або ж різке скорочення імпорту та підвищення попиту на рубль шляхом збільшення ключової ставки. Однак обидва сценарії передбачають подальше погіршення економічної ситуації.
До того ж, навіть нинішні ціни на нафту, які залишаються відносно високими, не рятують ситуацію. Аналітики попереджають про можливе зниження вартості нафти через уповільнення економіки Китаю, перехід на відновлювані джерела енергії та санкційну політику США.
Ця ситуація загострює глибоку економічну кризу в Росії, яка, попри дорогі енергоресурси, втрачає ключові важелі валютної стабільності.
- У вересні рубль рекордно обвалився з початку повномасштабної війни через гостру нестачу юанів.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.