Рубль падає на тлі валютної кризи: Росія втрачає економічну стабільність
Джерело: Moscow Times.
Росія стрімко втрачає надходження іноземної валюти, що посилює тиск на національну економіку та рубль. Як повідомляє Центробанк РФ, за останні місяці торговий баланс скоротився майже вдвічі: з $12,4 млрд у вересні до $6,3 млрд у листопаді, що стало мінімумом з липня 2023 року.
Основна причина – суттєве скорочення експорту, який залишається головним джерелом валюти для ізольованої від міжнародних ринків країни. За останні три місяці експорт упав із $39,1 млрд у вересні до $32,2 млрд у листопаді. Натомість імпорт залишається стабільним, створюючи додатковий тиск на валютний ринок.
Зараз профіцит торгівлі товарами – єдиний ресурс, яким фінансується дефіцит у сфері послуг, виплати за зовнішніми боргами та купівля іноземних активів. Проте, за підрахунками аналітиків, $6 млрд на місяць уже недостатньо для задоволення потреб економіки.
Ще один виклик – зростання частки торгівлі в рублях, що знижує приплив іноземної валюти. За даними Центробанку, чисті продажі валюти великими експортерами в листопаді досягли мінімуму за останні чотири місяці. Це, на думку експертів, стало однією з ключових причин ослаблення рубля у листопаді.
Аналітики прогнозують, що Росія опинилася перед вибором: або девальвація рубля з ризиком стрімкого зростання інфляції, або ж різке скорочення імпорту та підвищення попиту на рубль шляхом збільшення ключової ставки. Однак обидва сценарії передбачають подальше погіршення економічної ситуації.
До того ж, навіть нинішні ціни на нафту, які залишаються відносно високими, не рятують ситуацію. Аналітики попереджають про можливе зниження вартості нафти через уповільнення економіки Китаю, перехід на відновлювані джерела енергії та санкційну політику США.
Ця ситуація загострює глибоку економічну кризу в Росії, яка, попри дорогі енергоресурси, втрачає ключові важелі валютної стабільності.
- У вересні рубль рекордно обвалився з початку повномасштабної війни через гостру нестачу юанів.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.