Рубль падає на тлі валютної кризи: Росія втрачає економічну стабільність

Джерело: Moscow Times.

Росія стрімко втрачає надходження іноземної валюти, що посилює тиск на національну економіку та рубль. Як повідомляє Центробанк РФ, за останні місяці торговий баланс скоротився майже вдвічі: з $12,4 млрд у вересні до $6,3 млрд у листопаді, що стало мінімумом з липня 2023 року.

Основна причина суттєве скорочення експорту, який залишається головним джерелом валюти для ізольованої від міжнародних ринків країни. За останні три місяці експорт упав із $39,1 млрд у вересні до $32,2 млрд у листопаді. Натомість імпорт залишається стабільним, створюючи додатковий тиск на валютний ринок.

Зараз профіцит торгівлі товарами єдиний ресурс, яким фінансується дефіцит у сфері послуг, виплати за зовнішніми боргами та купівля іноземних активів. Проте, за підрахунками аналітиків, $6 млрд на місяць уже недостатньо для задоволення потреб економіки.

Ще один виклик зростання частки торгівлі в рублях, що знижує приплив іноземної валюти. За даними Центробанку, чисті продажі валюти великими експортерами в листопаді досягли мінімуму за останні чотири місяці. Це, на думку експертів, стало однією з ключових причин ослаблення рубля у листопаді.

Аналітики прогнозують, що Росія опинилася перед вибором: або девальвація рубля з ризиком стрімкого зростання інфляції, або ж різке скорочення імпорту та підвищення попиту на рубль шляхом збільшення ключової ставки. Однак обидва сценарії передбачають подальше погіршення економічної ситуації.

До того ж, навіть нинішні ціни на нафту, які залишаються відносно високими, не рятують ситуацію. Аналітики попереджають про можливе зниження вартості нафти через уповільнення економіки Китаю, перехід на відновлювані джерела енергії та санкційну політику США.

Ця ситуація загострює глибоку економічну кризу в Росії, яка, попри дорогі енергоресурси, втрачає ключові важелі валютної стабільності.

Сотні українок повідомили про сексуальне насильство з боку російських військових за майже чотири роки повномасштабної війни. За словами правозахисників, реальна кількість постраждалих, ймовірно, значно більша.

У ніч на 25 лютого підрозділи Сил оборони уразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”, бойову машину ЗРГК “Панцир-С1”, реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей.

24 лютого США не підтримали резолюцію ООН “Підтримка тривалого миру в Україні”. За документ проголосували 107 країн, проти виступило 12, зокрема  РФ та Білорусь, тоді як утрималося – 51, зокрема США, Китай та Угорщина.

Український виробник безпілотників SkyFall нині веде переговори з Данією стосовно запуску виробництва на її території. Як зазначило Міністерство оборони скандинавської країни, у разі досягнення домовленостей SkyFall стане другою українською оборонною компанією, котра розгорне виробництво в Данії.

24 лютого міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюції “Підтримка тривалого миру в Україні”.