Румунія, Польща та Латвія заявили про «глибоке занепокоєння» через гібридну діяльність РФ

Джерело: Reuters

Президенти Румунії, Польщі та Латвії у вівторок, 11 червня, у спільній заяві  зауважили, що зловмисна гібридна діяльність Росії в країнах НАТО викликає “глибоке занепокоєння”.

Деякі країни НАТО кажуть, що Росія використовує тактику, починаючи від диверсій і кібератак до нелегальної міграції, щоб дестабілізувати їх через підтримку України.

“Ми глибоко стурбовані нещодавньою зловмисною гібридною діяльністю Росії на території Альянсу, яка становить загрозу безпеці Альянсу. Ми будемо діяти індивідуально та колективно, щоб протистояти цим діям, посилювати нашу стійкість і продовжувати тісно координувати зусилля, щоб забезпечити готовність Альянсу та членів Альянсу до стримування та захисту від гібридних дій або атак”, – йдеться в заяві президентів.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у вівторок, що за останні тижні в Польщі за підозрою у вчиненні диверсій заарештували 10 осіб.

Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що Росія, можливо, стоїть за спробою підпалу празьких міських автобусів минулого тижня.

У липні відбудеться зустріч напередодні саміту НАТО у Вашингтоні.

“Ми очікуємо, що рішення Вашингтонського саміту сприятимуть повній взаємодії України з НАТО та побудують відчутний міст для її членства в НАТО. На шляху до Вашингтонського саміту ми прагнемо разом із членами Альянсу погодити значний пакет підтримки, включно з всеосяжною роллю НАТО у підтримці невіддільного права України на самооборону та зобов’язання забезпечити сталу довгострокову фінансову підтримку”, – заявили троє президентів.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.