Румунію очолив тимчасовий президент

Джерело: Digi24

Очільник Сенату Румунії Іліє Болоян офіційно перейняв обов’язки президента країни після відставки Клауса Йоганніса. Церемонія передачі повноважень відбулася в президентському палаці Котрочень опівдні.

Конституційний суд Румунії визнав відставку Йоганніса та затвердив Болояна тимчасовим главою держави. До цього він обіймав посаду голови Сенату і тимчасово очолював Національну ліберальну партію.

Йоганніс оголосив про свою відставку 10 лютого, хоча його другий президентський термін офіційно завершився ще в грудні. Він пояснив своє рішення бажанням уникнути політичної кризи, пов’язаної з його перебуванням на посаді. Спочатку очікувалося, що він залишиться президентом до виборів у травні 2025 року.

Заклики до його відставки були серед гасел прихильників ультраправого кандидата Келіна Джорджеску та партії “Альянс за об’єднання румунів”.

Представники лібералів, соціал-демократів і угорської партії UDMR, котрі входять до коаліції, домовилися, що перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня.
Додамо, раніше Калін Джеорджеску назвав Україну “вигаданою державою”, а поділ країни між сусідніми державами “неминучим”.

У Польщі в комплексі Arche Pałac 31 січня відбувся з’їзд ультраправої партії “Конфедерація Корони Польської”, очолюваної Гжегожом Брауном. Власник комплексу прийняв рішення спрямувати доходи від проведення заходу на допомогу Україні.

У січні Україна імпортувала рекордний добовий обсяг електроенергії. Залучення струму з країн ЄС допомогло стабілізувати енергосистему на тлі російських атак і сильних морозів.

У ніч на 1 лютого підрозділи Сил оборони вдарили по низці військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України та території РФ у межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора.

Іран вирішив вважати європейські армії “терористичними угрупованнями” у відповідь на визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією в ЄС.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина та її союзники мають залишатися рішучими у підтримці України й не піддаватися песимізму, попри зростання витрат на оборону та протидію російській загрозі.