Саміт НАТО-2026 відбудеться в Анкарі – Рютте
Джерело: пресслужба НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 19 серпня оголосив, що саміт 2026 року пройде 7-8 липня у президентському комплексі в районі Бештепе в Анкарі, Туреччина.
Генсек висловив вдячність Туреччині за проведення цієї важливої зустрічі, зазначивши, що країна вже понад 70 років є сильним союзником НАТО, роблячи неоціненний внесок у нашу спільну безпеку.
На нашому наступному саміті лідери продовжать робити НАТО сильнішим, справедливішим і більш смертоносним альянсом, готовим реагувати на критичні виклики нашій безпеці, – додав він.
Туреччина вже вдруге прийматиме саміт НАТО – уперше це відбулося в Стамбулі у 2004 році. Тоді учасники вітали нових членів: Болгарію, Естонію, Латвію, Литви, Румунію, Словаччину та Словенію.
Саміти НАТО збирають лідерів країн-союзниць для ухвалення рішень щодо важливих питань, котрі стоять перед Альянсом.
- 11 червня на саміті в Одесі лідери десяти країн ухвалили спільну декларацію стосовно підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії. У документі підтвердили стратегічний курс Києва до ЄС і НАТО, засудили злочини РФ та закликали до посилення санкцій проти росіян.
- Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль попередив, що Росія може спробувати “перевірити” дієвість 5-ої статті НАТО, яка передбачає колективний захист членів Альянсу.
- Уряд Німеччини розпочинає підготовку до можливого конфлікту з Росією, зосереджуючись на терміновій модернізації бомбосховищ. Про це заявив очільник Федерального управління цивільного захисту та допомоги у разі стихійних лих Ральф Тіслер в інтерв’ю Süddeutsche Zeitung. За його словами, країна має лише чотири роки на те, щоб підготуватися до потенційного нападу.
Через 13 років після смерті австралійської рок-співачки Кріссі Амфлетт знайшли три її раніше невидані пісні, записані у 1998 році. Плівку з композиціями випадково виявили в гаражі.
Росія заявила, що оборонні підприємства у країнах Європи, які виробляють озброєння для України, може розглядати як потенційні військові цілі.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
Вчені створили гідрогель із хлорофілом, який можна сильно стискати без пошкодження структури. На його основі дослідники розробили ін’єкційний пластир для серця та випробували його на свинях після інфаркту.
Російські війська вперше застосували на реактивному безпілотнику спеціальний боєзаряд, призначений для ураження високовольтних опор та металевих конструкцій мостів.