Саміт НАТО скоротили до однієї сесії через Трампа – The Times
Джерело: The Times
Саміт НАТО, котрий відбудеться в Гаазі, триватиме лише дві з половиною години – всупереч традиційному формату з трьома сесіями. Рішення пов’язане з особливостями поведінки президента США Дональда Трампа, який не любить тривалих обговорень.
Зазвичай саміти Альянсу передбачають три раунди зустрічей по 2,5 години, присвячені геополітиці, оборонній стратегії та глобальним викликам. Однак цього разу лідери обмежаться лише однією сесією. Також зміниться формат підсумкового документа: замість звичної декларації на десятки сторінок, саміт завершиться комюніке у п’ять абзаців на одному аркуші формату А4.
Мова про те, аби саміт був цілеспрямованим, коротким і лаконічним… Трамп може бути нетерплячим і має короткий період концентрації уваги. Чим коротше, тим краще, – пояснив одного з дипломатів.
Також очікується, що обіцянка щодо збільшення витрат на оборону до 5% ВВП подадуть як особисту перемогу Трампа, котрий критикував союзників за те, що вони не сплатили свою частку за колективну оборону.
Президента Володимира Зеленського запросили на саміт, пише Цензор.НЕТ, однак зі змінами в дипломатичному статусі, аби уникнути незручної зустрічі з Трампом. Глава держави не зустрічатиметься з лідерами НАТО, втім, візьме участь у вечері, яку у вівторок ввечері дасть король Нідерландів. Співрозмовник в Офісі президента України заявив газеті, що участь Зеленського в саміті НАТО затвердять напередодні саміту.
У комюніке саміту Росія знову буде визнана “прямою загрозою”.
За даними ЗМІ, Генсек НАТО Марк Рютте побоюється, що саміт Північноатлантичного Альянсу можуть зірвати президент США Дональд Трамп або ж президент України Володимир Зеленський.
Рютте бажає, аби саміт, запланований на червень, був коротким та приємним, а головною темою стали нові цільові витрати, а не суперечки щодо України. Однак є дві речі, які можуть порушити його плани: Трамп, який, як вважається, буде не у згоді з іншими лідерами щодо України та Зеленський, який наполягає на членстві України у НАТО, проти чого виступає Трамп.
Саміт, запланований на 24-25 червня у Нідерландах відбувається на тлі того, що США більше не хочуть нести відповідальність за безпеку Європи, а також, ймовірно, відмовляться від спроб зупинити війну в Україні, натомість налагоджуючи відносини з РФ.
Водночас західні союзники України ведуть переговори про постачання додаткових зенітно-ракетних комплексів Patriot і прагнуть досягти домовленості до саміту НАТО, котрий відбудеться наприкінці червня, поінформувало обізнане джерело.
Також 2 червня Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
- 11 червня на саміті в Одесі лідери десяти країн ухвалили спільну декларацію стосовно підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії. У документі підтвердили стратегічний курс Києва до ЄС і НАТО, засудили злочини РФ та закликали до посилення санкцій проти росіян.
- За даними ЗМІ, країни НАТО розглядають можливість додати внески на оборону України до нових цільових витрат Альянсу, які, як очікується, будуть ухвалені на саміті у червні.
- Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль попередив, що Росія може спробувати “перевірити” дієвість 5-ої статті НАТО, яка передбачає колективний захист членів Альянсу.
У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.
У Вашингтоні біля посольства Росії відбулася акція на підтримку України, котру влаштував американський ветеран, а нині захисник України у складі Третьої окремої штурмової бригади.
Уся ключова логістика російських окупантів на Луганщині перебуває під вогневим контролем українських сил після того, як дрони Третього армійського корпусу ЗСУ уразили російські цілі на КПП “Ізварине” у глибокому тилу ворога — за 205 км від лінії фронту.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.
Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив заяву президента країни Нікушора Дана про те, що російський безпілотник, який впав на житловий будинок у місті Галац 29 травня, змінив траєкторію після перехоплення українською ППО.