Сейм Латвії підтримав посилення покарання за шпигунство та антидержавну діяльність

Джерело: Delfi

Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.

“Війна Росії в Україні має прямий негативний вплив на національну безпеку Латвії. Регулювання, що міститься в кримінальному праві, має бути адекватним існуючій небезпеці, воно не повинно бути непропорційно слабким порівняно з потенційною шкодою державним і суспільним інтересам”, – йдеться в документі.

Як пояснили у виданні, відтепер за злочини проти держави буде збільшено мінімальні покарання, виключено альтернативи тюремному ув’язненню і збільшено максимальний термін перебування за ґратами.

Так, до організованих груп з метою здійснення антидержавної діяльності більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі або громадські роботи. Відтепер за такий злочин передбачено термін до восьми років замість встановлених нині п’яти років та конфіскація майна.

Також наголошено: якщо злочин скоєно державною посадовою особою, відповідальною за підприємство або організацію, покарання може становити від двох до десяти років, в тому числі з конфіскацією майна.

За допомогу іноземцю, іноземній організації або державі в антилатвійській діяльності застосовуватиметься позбавлення волі на строк від року до десяти років з конфіскацією майна або без. Крім того, більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі, громадські роботи та штраф.

У разі надання допомоги іноземній державі групою осіб, посадовою особою, відповідальним співробітником підприємства або організації, винного може бути покарано позбавленням волі на строк від трьох до 20 років, в тому числі з конфіскацією майна, йдеться в матеріалі.

Окрім того, посилюється відповідальність за шпигунство: мінімальний термін позбавлення волі становитиме один рік, а також передбачається конфіскація майна. Організація або здійснення шпигунства може загрожувати довічним тюремним ув’язненням або тюремним ув’язненням на строк від восьми до 20 років з конфіскацією майна або без нього, а також наглядом після звільнення на строк до трьох років.

При цьому вказано, що каратимуть за організацію або проведення навчань військово-тактичних завдань чи участь у них та за поширення неправдивої інформації про розміщення вибухової, біологічної або радіоактивної речовини, матеріалів або вибухового пристрою в будівлі.

Протягом останніх кількох годин літаки з Йорданії, ОАЕ, Єгипту, Німеччини та Франції скинули з повітря 90 пакунків гуманітарної допомоги з харчовими продуктами на північ та південь Смуги Гази. Про це повідомляє The Times of Israel з посиланням на Армію оборони Ізраїлю.

Після пошкодження мосту через річку Кошову, що сполучає адміністративний центр Херсона з мікрорайоном Корабел, місцева влада закликала мешканців евакуюватися.

У п’ятницю, 1 серпня, британська співачка косовського походження Дуа Ліпа отримала громадянство Косова за указом президентки Вйоси Османі. Президентка назвала Дуа Ліпу однією з найвидатніших культурних діячок країни.

Після чергового обстрілу Києва уряд ухвалив рішення, яке допоможе громадам швидше відновлювати пошкоджене житло.

У ніч на 31 липня під час масованої російської атаки на Київ загинули 23-річні Микита та Софія Ламехови, їхній дворічний син та ненароджена дитина.