Сейм Латвії підтримав посилення покарання за шпигунство та антидержавну діяльність

Джерело: Delfi

Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.

“Війна Росії в Україні має прямий негативний вплив на національну безпеку Латвії. Регулювання, що міститься в кримінальному праві, має бути адекватним існуючій небезпеці, воно не повинно бути непропорційно слабким порівняно з потенційною шкодою державним і суспільним інтересам”, – йдеться в документі.

Як пояснили у виданні, відтепер за злочини проти держави буде збільшено мінімальні покарання, виключено альтернативи тюремному ув’язненню і збільшено максимальний термін перебування за ґратами.

Так, до організованих груп з метою здійснення антидержавної діяльності більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі або громадські роботи. Відтепер за такий злочин передбачено термін до восьми років замість встановлених нині п’яти років та конфіскація майна.

Також наголошено: якщо злочин скоєно державною посадовою особою, відповідальною за підприємство або організацію, покарання може становити від двох до десяти років, в тому числі з конфіскацією майна.

За допомогу іноземцю, іноземній організації або державі в антилатвійській діяльності застосовуватиметься позбавлення волі на строк від року до десяти років з конфіскацією майна або без. Крім того, більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі, громадські роботи та штраф.

У разі надання допомоги іноземній державі групою осіб, посадовою особою, відповідальним співробітником підприємства або організації, винного може бути покарано позбавленням волі на строк від трьох до 20 років, в тому числі з конфіскацією майна, йдеться в матеріалі.

Окрім того, посилюється відповідальність за шпигунство: мінімальний термін позбавлення волі становитиме один рік, а також передбачається конфіскація майна. Організація або здійснення шпигунства може загрожувати довічним тюремним ув’язненням або тюремним ув’язненням на строк від восьми до 20 років з конфіскацією майна або без нього, а також наглядом після звільнення на строк до трьох років.

При цьому вказано, що каратимуть за організацію або проведення навчань військово-тактичних завдань чи участь у них та за поширення неправдивої інформації про розміщення вибухової, біологічної або радіоактивної речовини, матеріалів або вибухового пристрою в будівлі.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.