Сейм Латвії підтримав посилення покарання за шпигунство та антидержавну діяльність

Джерело: Delfi

Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.

“Війна Росії в Україні має прямий негативний вплив на національну безпеку Латвії. Регулювання, що міститься в кримінальному праві, має бути адекватним існуючій небезпеці, воно не повинно бути непропорційно слабким порівняно з потенційною шкодою державним і суспільним інтересам”, – йдеться в документі.

Як пояснили у виданні, відтепер за злочини проти держави буде збільшено мінімальні покарання, виключено альтернативи тюремному ув’язненню і збільшено максимальний термін перебування за ґратами.

Так, до організованих груп з метою здійснення антидержавної діяльності більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі або громадські роботи. Відтепер за такий злочин передбачено термін до восьми років замість встановлених нині п’яти років та конфіскація майна.

Також наголошено: якщо злочин скоєно державною посадовою особою, відповідальною за підприємство або організацію, покарання може становити від двох до десяти років, в тому числі з конфіскацією майна.

За допомогу іноземцю, іноземній організації або державі в антилатвійській діяльності застосовуватиметься позбавлення волі на строк від року до десяти років з конфіскацією майна або без. Крім того, більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі, громадські роботи та штраф.

У разі надання допомоги іноземній державі групою осіб, посадовою особою, відповідальним співробітником підприємства або організації, винного може бути покарано позбавленням волі на строк від трьох до 20 років, в тому числі з конфіскацією майна, йдеться в матеріалі.

Окрім того, посилюється відповідальність за шпигунство: мінімальний термін позбавлення волі становитиме один рік, а також передбачається конфіскація майна. Організація або здійснення шпигунства може загрожувати довічним тюремним ув’язненням або тюремним ув’язненням на строк від восьми до 20 років з конфіскацією майна або без нього, а також наглядом після звільнення на строк до трьох років.

При цьому вказано, що каратимуть за організацію або проведення навчань військово-тактичних завдань чи участь у них та за поширення неправдивої інформації про розміщення вибухової, біологічної або радіоактивної речовини, матеріалів або вибухового пристрою в будівлі.

Якби президентські вибори в Україні відбулися найближчим часом, у другий тур вийшли б чинний президент Володимир Зеленський і нинішній посол України в Великій Британії генерал Валерій Залужний.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своєму привітанні з нагоди Різдва Христового згадала “друзів в Україні”. 

У США оприлюднили стенограми зустрічей і телефонних розмов російського диктатора Володимира Путіна з 43-м президентом США Джорджем Бушем-молодшим, що охоплюють період із червня 2001 року до квітня 2008-го.

Рік тому обраний президентом США Дональд Трамп обіцяв завершити війну РФ проти України шляхом тиску на Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Якщо перший не погодиться — то озброїти Україну. За рік із тиском на Путіна не склалося. Під тиском перебуває Зеленський. Замість надання нам далекобійної зброї для ударів по РФ, у Трампа з’явилося бажання провести президентські вибори в Україні. Так, ніби це чинний президент Володимир Зеленський розпочав війну з РФ і саме від нього залежить її припинення. Тезу про необхідність виборів підтримує Росія, називаючи Зеленського нелегітимним. Так, ніби після зміни президента в Україні українці вирішать капітулювати.

Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.