Сенат США схвалив $70 млрд на роботу міграційних служб попри опір демократів
Джерело: Reuters.
У четвер, 23 квітня, Сенат США ухвалив бюджетну резолюцію, яка передбачає виділення 70 мільярдів доларів на функціонування міграційної (ICE) та прикордонної служб протягом наступних трьох років. Голосування з результатом 50-48 стало спробою республіканців завершити частковий шатдаут Міністерства внутрішньої безпеки (DHS), який триває з середини лютого через відсутність згоди щодо фінансування цих відомств.
План республіканців дозволить забезпечити роботу служб до кінця президентського терміну Дональда Трампа у січні 2029 року. Для остаточного прийняття закону в обхід опозиції республіканці планують задіяти рідкісну процедуру бюджетного примирення, яка потребує лише простої більшості голосів. Проти ініціативи виступили всі демократи та двоє республіканців – Ранд Пол і Ліза Мурковскі.
Конфлікт загострився після трагічних випадків у Міннеаполісі, де агенти застрелили двох американських громадян. Демократи вимагали, щоб міграційні органи підпорядковувалися тим самим правилам, що й поліція, зокрема обов’язково отримували судові ордери перед входом у приватні будинки. Проте компромісу досягнуто не було, а республіканці звинуватили опонентів у спробі “позбавити фінансування” безпеку кордону.
Під час марафону голосувань, відомого як “vote-a-rama”, демократи намагалися переключити увагу на соціальні проблеми: ріст цін на пальне через війну в Ірані, витрати на охорону здоров’я та шкільне харчування. Всі ці правки були відхилені. Водночас Сенат одностайно підтримав поправку Ліндсі Грема щодо створення спеціального фонду для прискореної депортації іноземців-злочинців, засуджених за тяжкі злочини, такі як вбивства чи насильство.
Згідно з останніми опитуваннями, міграційне питання залишається вкрай токсичним для виборців: понад половина американців не схильні підтримувати кандидатів, які схвалюють агресивну депортаційну політику Білого дому. Проте республіканці розраховують, що зміцнення кордону стане їхньою головною перевагою на майбутніх проміжних виборах у листопаді.
- Спецпредставник Білого дому з питань кордону Том Хоман назвав неприйнятними умови демократів щодо реформування міграційної служби, що поглибило кризу навколо фінансування Департаменту внутрішньої безпеки. Попри частковий шатдаун відомства, республіканці звинувачують опонентів у політичному театрі та небажанні йти на компроміс.
- У Міннеаполісі спалахнули протести після того, як офіцер міграційної служби (ICE) застрелив 37-річну жінку. Поки міністерство безпеки заявляє про самооборону, керівництво міста називає ці твердження брехнею та вимагає вивести агентів.
- У Міннеаполісі, у січні, кілька тисяч людей зібралися в парку неподалік від будинку Рене Гуд – жінки, яку застрелили під час міграційного рейду. Учасники акції скандували: “Назвіть її ім’я: Рене Гуд!” та “Ми не будемо миритися з ICE!”.
21-річний Андрій Рачко загинув, захищаючи Україну під час боїв за Авдіївку. Його двоюрідна сестра, американська співачка Келсі Кімберлін, не встигла відповісти на останнє повідомлення брата. Ця особиста трагедія стала основою документального фільму The Last Message, який сьогодні дивляться глядачі в різних країнах світу.
У Миколаєві затримали мобілізованого, який на замовлення ФСБ РФ готував замах на командира однієї з бригад десантно-штурмових військ ЗСУ.
У Черкасах поліція розслідує вбивство місцевої жительки, тіло якої виявили 10 листопада поблизу залізничного вокзалу. Правоохоронці встановлюють обставини злочину та розшукують імовірно причетну до нього особу.
Медіа пригадали давнє дослідження вчених, згідно з яким “кінець світу” мав би настати зовсім скоро: у п’ятницю, 13 листопада 2026 року.
У жовтні Росія більш ніж удвічі збільшила експорт дизельного пального після послаблення американських санкцій та паузи в українських ударах по російських нафтопереробних заводах. Водночас жодна партія пального, передбачена домовленістю президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним, досі не надійшла до США.