Сенат США схвалив $70 млрд на роботу міграційних служб попри опір демократів
Джерело: Reuters.
У четвер, 23 квітня, Сенат США ухвалив бюджетну резолюцію, яка передбачає виділення 70 мільярдів доларів на функціонування міграційної (ICE) та прикордонної служб протягом наступних трьох років. Голосування з результатом 50-48 стало спробою республіканців завершити частковий шатдаут Міністерства внутрішньої безпеки (DHS), який триває з середини лютого через відсутність згоди щодо фінансування цих відомств.
План республіканців дозволить забезпечити роботу служб до кінця президентського терміну Дональда Трампа у січні 2029 року. Для остаточного прийняття закону в обхід опозиції республіканці планують задіяти рідкісну процедуру бюджетного примирення, яка потребує лише простої більшості голосів. Проти ініціативи виступили всі демократи та двоє республіканців – Ранд Пол і Ліза Мурковскі.
Конфлікт загострився після трагічних випадків у Міннеаполісі, де агенти застрелили двох американських громадян. Демократи вимагали, щоб міграційні органи підпорядковувалися тим самим правилам, що й поліція, зокрема обов’язково отримували судові ордери перед входом у приватні будинки. Проте компромісу досягнуто не було, а республіканці звинуватили опонентів у спробі “позбавити фінансування” безпеку кордону.
Під час марафону голосувань, відомого як “vote-a-rama”, демократи намагалися переключити увагу на соціальні проблеми: ріст цін на пальне через війну в Ірані, витрати на охорону здоров’я та шкільне харчування. Всі ці правки були відхилені. Водночас Сенат одностайно підтримав поправку Ліндсі Грема щодо створення спеціального фонду для прискореної депортації іноземців-злочинців, засуджених за тяжкі злочини, такі як вбивства чи насильство.
Згідно з останніми опитуваннями, міграційне питання залишається вкрай токсичним для виборців: понад половина американців не схильні підтримувати кандидатів, які схвалюють агресивну депортаційну політику Білого дому. Проте республіканці розраховують, що зміцнення кордону стане їхньою головною перевагою на майбутніх проміжних виборах у листопаді.
- Спецпредставник Білого дому з питань кордону Том Хоман назвав неприйнятними умови демократів щодо реформування міграційної служби, що поглибило кризу навколо фінансування Департаменту внутрішньої безпеки. Попри частковий шатдаун відомства, республіканці звинувачують опонентів у політичному театрі та небажанні йти на компроміс.
- У Міннеаполісі спалахнули протести після того, як офіцер міграційної служби (ICE) застрелив 37-річну жінку. Поки міністерство безпеки заявляє про самооборону, керівництво міста називає ці твердження брехнею та вимагає вивести агентів.
- У Міннеаполісі, у січні, кілька тисяч людей зібралися в парку неподалік від будинку Рене Гуд – жінки, яку застрелили під час міграційного рейду. Учасники акції скандували: “Назвіть її ім’я: Рене Гуд!” та “Ми не будемо миритися з ICE!”.
Кремль підтвердив, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер наразі перебуває в РФ з візитом. Раніше російські державні медіа повідомляли, що його помітили в Москві.
ВООЗ закликала країни відмовитися від загальних заборон на поїздки через спалах Еболи в Демократичній Республіці Конго. В організації заявляють, що такі обмеження порушують ланцюги постачання та ускладнюють реагування на кризу.
Єврокомісія представила пропозиції щодо технологічного суверенітету, які мають зменшити залежність ЄС від США та Китаю. У Брюсселі хочуть гарантувати, що жоден іноземний уряд або компанія не зможе відключити критично важливі цифрові сервіси в Європі.
США, Велика Британія, Канада, Австралія та Нова Зеландія (Five Eyes) заявили про нову хвилю китайського онлайн-шпигунства. За даними спецслужб, під ударом – військові, урядовці, дипломати, експерти з безпеки, журналісти та працівники аналітичних центрів.
Чеська поліція підтвердила, що білий порошок, знайдений в автомобілі митрополита Російської православної церкви Іларіона, виявився кокаїном. Машину священнослужителя зупинили поблизу Праги після анонімного повідомлення.