Сенат США схвалив $70 млрд на роботу міграційних служб попри опір демократів
Джерело: Reuters.
У четвер, 23 квітня, Сенат США ухвалив бюджетну резолюцію, яка передбачає виділення 70 мільярдів доларів на функціонування міграційної (ICE) та прикордонної служб протягом наступних трьох років. Голосування з результатом 50-48 стало спробою республіканців завершити частковий шатдаут Міністерства внутрішньої безпеки (DHS), який триває з середини лютого через відсутність згоди щодо фінансування цих відомств.
План республіканців дозволить забезпечити роботу служб до кінця президентського терміну Дональда Трампа у січні 2029 року. Для остаточного прийняття закону в обхід опозиції республіканці планують задіяти рідкісну процедуру бюджетного примирення, яка потребує лише простої більшості голосів. Проти ініціативи виступили всі демократи та двоє республіканців – Ранд Пол і Ліза Мурковскі.
Конфлікт загострився після трагічних випадків у Міннеаполісі, де агенти застрелили двох американських громадян. Демократи вимагали, щоб міграційні органи підпорядковувалися тим самим правилам, що й поліція, зокрема обов’язково отримували судові ордери перед входом у приватні будинки. Проте компромісу досягнуто не було, а республіканці звинуватили опонентів у спробі “позбавити фінансування” безпеку кордону.
Під час марафону голосувань, відомого як “vote-a-rama”, демократи намагалися переключити увагу на соціальні проблеми: ріст цін на пальне через війну в Ірані, витрати на охорону здоров’я та шкільне харчування. Всі ці правки були відхилені. Водночас Сенат одностайно підтримав поправку Ліндсі Грема щодо створення спеціального фонду для прискореної депортації іноземців-злочинців, засуджених за тяжкі злочини, такі як вбивства чи насильство.
Згідно з останніми опитуваннями, міграційне питання залишається вкрай токсичним для виборців: понад половина американців не схильні підтримувати кандидатів, які схвалюють агресивну депортаційну політику Білого дому. Проте республіканці розраховують, що зміцнення кордону стане їхньою головною перевагою на майбутніх проміжних виборах у листопаді.
- Спецпредставник Білого дому з питань кордону Том Хоман назвав неприйнятними умови демократів щодо реформування міграційної служби, що поглибило кризу навколо фінансування Департаменту внутрішньої безпеки. Попри частковий шатдаун відомства, республіканці звинувачують опонентів у політичному театрі та небажанні йти на компроміс.
- У Міннеаполісі спалахнули протести після того, як офіцер міграційної служби (ICE) застрелив 37-річну жінку. Поки міністерство безпеки заявляє про самооборону, керівництво міста називає ці твердження брехнею та вимагає вивести агентів.
- У Міннеаполісі, у січні, кілька тисяч людей зібралися в парку неподалік від будинку Рене Гуд – жінки, яку застрелили під час міграційного рейду. Учасники акції скандували: “Назвіть її ім’я: Рене Гуд!” та “Ми не будемо миритися з ICE!”.
Ватикан планує побудувати агровольтаїчну електростанцію вартістю близько €100 млн, котра має забезпечити енергетичні потреби Святого престолу протягом найближчих двох років.
Колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Британії, Валерій Залужний вважає, що одним із головних уроків 35 років незалежності України стала необхідність покладатися насамперед на власну обороноздатність, економічну стійкість і технологічний розвиток. У колонці для NV він також застеріг від послаблення та політизації армії на тлі можливих переговорів із Росією.
У Метрополітен-музеї в Нью-Йорку знову виставили для публіки найдавніший із відомих збережених письмових фрагментів “Одіссеї” Гомера. Папірус, який певний час не показували відвідувачам, тепер можна побачити в галереї №162.
У США у віці 101 року помер Френсіс Кліффорд Сміт, який провів за ґратами понад 70 років і вважався одним із найдовше ув’язнених людей у країні. За життя його вісім разів готували до страти, однак щоразу виконання вироку відкладали.
Президент Володимир Зеленський заявив, що антикорупційні та правоохоронні органи в Україні працюють незалежно, а їхні рішення не залежать від нього.