Сенатор-республіканець пообіцяв нові санкції проти РФ, якщо Путін відмовиться від перемир’я

Джерело: Ліндсі Грем/X

США запровадять нові посилені санкції проти Росії та її торгових партнерів, якщо російський лідер Володимир Путін відмовиться від зупинки вогню, яке адміністрація Дональда Трампа погодила з Україною, запевнив сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем.

Я дуже натхненний, дізнавшись, що Україна прийняла пропозицію США щодо 30-денного перемир’я. Я сподіваюся, що Росія наслідуватиме їхній приклад. Якщо Росія відмовиться, нам слід влаштувати їм пекло з санкцій, — написав Грем.

За словами сенатора, нові заходи торкнуться не лише Росії, а й включатимуть санкції та тарифи для країн, які купують російські товари, включаючи нафту, газ та уран.

Давно час, щоб Росія відчула нищівний економічний біль від свого жорстокого вторгнення в Україну, — додав Грем.

Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков у середу закликав “не забігати вперед”, тоді як заступник голови Ради Федерації Костянтин Косачов заявив, що будь-які угоди мають укладатися на російських, а не американських умовах.

Джерела Reuters, близькі до Кремля, розповіли, що Путін навряд чи погодиться на перемир’я, навіть попри оптимістичні очікування від адміністрації Трампа — аж до пом’якшення санкцій та відновлення роботи посольств. З урахуванням того, що США відновили військову допомогу Україні та обмін розвідданими, у Кремлі вважають підсумки саудівських переговорів “пасткою”, сказав один із джерел Reuters.

За словами іншого співрозмовника агентства, високопосадовця, Путін вірить у перевагу армії на полі бою і не захоче його втрачати, не отримавши жодних гарантій.  Каменем спотикання залишається миротворчий контингент, у складі якого Кремль не бажає бачити військових НАТО, але готовий прийняти представників нейтральних країн, наприклад, Китаю.

За даними Bloomberg, західні розвідки вважають, що Путін в принципі не готовий до компромісу і усвідомлено висуває максималістські вимоги. Кремль розуміє, що його умови не будуть ухвалені ні Україною, ні європейцями і готовий продовжувати війну, говорили джерела агентства.

США обговорювали з Україною зокрема територіальні поступки, розповів у середу голова Держдепу США Марко Рубіо. За його словами, Білий дім планує контакти з Москвою вже в середу, 12 березня, і сподівається “отримати позитивну відповідь”.

За словами джерела Axios у Білому домі, поведінка Путіна почала злити Трампа: президент США виявився незадоволеним тим, що Росія посилила удари по українській території після того, як він відрізав Київ від постачання озброєнь і даних розвідки, щоб посадити Володимира Зеленського за стіл переговорів.

Зауважимо, 11 березня у Джидді відбулися переговори делегацій Сполучених Штатів та України.

Україна висловила готовність прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного режиму припинення вогню, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови прийняття та одночасного виконання Російською Федерацією. Сполучені Штати доведуть до відома Росії, що взаємність з боку Росії є ключем до досягнення миру.

Своєю чергою, Сполучені Штати запевнили, що негайно скасовують паузу в обміні розвідданими та відновлюють безпекову допомогу Україні.

Делегації також обговорили гуманітарні зусилля як частину мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.

Обидві делегації погодилися визначити склад своїх переговорних груп і негайно розпочати переговори для досягнення стійкого миру, який забезпечуватиме довгострокову безпеку України. Сполучені Штати зобов’язалися обговорити ці конкретні пропозиції з представниками Росії.

Українська делегація наголосила, що європейські партнери мають бути залучені до мирного процесу.

Президенти обох країн домовилися якнайшвидше укласти угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України, “щоб зміцнити економіку України та гарантувати довгострокове процвітання й безпеку України”.

Згодом заступник керівника Офісу президента Павло Паліса поінформував про отримання підтвердження стосовно відновлення військової допомоги США одразу після завершення переговорів у Саудівській Аравії.

  • Росія втрачає більше військ, ніж Україна. Тому для США зараз дивний час, щоб нав’язувати Україні нерівноправний мир, вважають у The Economist.
  • Саудівська Аравія може інвестувати кошти на відновлення України після війни. Відповідних домовленостей досягнули під час зустрічі Володимира Зеленського та наслідного принца Мухаммеда бін Салмана в Джидді 11 березня.
  • Кремль не має наміру йти на поступки у переговорах щодо припинення воєнних дій проти України. Джерела інформують про три основні пункти, за якими Москва не сприймає компромісу. Це питання про окуповані території, членство України в НАТО та присутність військ країн Північноатлантичного альянсу у миротворчій місії.

Бельгійський і американський актор Жан-Клод Ван Дам записав відеозвернення до президента Росії Володимира Путіна, в якому сказав про намір приїхати до РФ і стати “послом миру”. На відео поруч з Ван Даммом сидить колишній український нардеп Олександр Онищенко, якого підозрюють у держзраді.

Недільного ранку, 13 квітня, коли мешканці Сум святкували Вербну неділю, дві російські балістичні ракети вдарили по центру міста. Внаслідок атаки загинули 35 осіб (36 ред.), понад 100 — поранено. Майже всі загиблі та постраждалі були цивільними. За даними місцевої влади, це був один з наймасовіших інцидентів із жертвами серед цивільного населення в Україні цього року.

Служба безпеки затримала у Києві агента ФСБ, який шпигував біля адмінбудівель Сил оборони для підготовки терактів.  Агентом виявився 47-річний громадянин РФ, який працював звукорежисером відомої в Україні радіостанції і паралельно виконував завдання російської спецслужби.

За словами журналістів The Economist, найбільшою вразливістю України сьогодні є не військова, а політична сфера.

Євросоюз не зміг досягти згоди щодо заборони імпорту російського скрапленого природного газу у межах майбутнього пакету санкцій. Суперечності між державами-членами та відсутність надійних альтернатив змусили Єврокомісію підготувати нову стратегію відмови від енергоносіїв РФ — її презентують у травні.