Сенатори США погодили нові санкції проти Росії
Джерело: Bloomberg
28 липня двопартійна група сенаторів США домовилася про законопроєкт, котрий дозволить президенту Дональду Трампу посилити обмеження проти найбільших покупців російських енергоносіїв, а також Ірану.
Сенат США має провести процедурне голосування наприкінці дня.
Законопроєкт передбачає розширення санкцій проти Ірану та надає право главі Білого дому запроваджувати мита проти п’яти найбільших покупців російської нафти й газу, а також п’яти країн, які допомагають Росії обходити енергетичні санкції.
Раніше Трамп висловив підтримку ініціативі, яку просував покійний сенатор Ліндсі Грем.
Водночас законопроєкт може ускладнити торговельні відносини США з Китаєм та Індією — двома найбільшими покупцями російських енергоносіїв.
Частина демократів виступає проти документа, побоюючись, що Трамп може використати нові повноваження як юридичне обґрунтування для масштабного запровадження мит.
Згідно з текстом документа, президент США зможе запровадити 500% мито на російські товари, які імпортуються до США, та додаткове 100% мито для п’яти найбільших імпортерів російської нафти й газу або країн, які сприяють обходу санкцій. Останні зміни до документа обмежили ці нові тарифні повноваження президента терміном у п’ять років.
Законопроєкт також продовжує дію Закону про санкції проти Ірану 1996 року до 2031 року. Він передбачає вторинні санкції проти іноземних компаній, які ведуть бізнес з Тегераном.
Раніше адміністрація Трампа вже намагалася посилити тиск на Росію через санкції, однак тимчасово дозволяла окремі операції з продажу російської нафти після кризи на нафтовому ринку, спричиненої війною в Ірані і закриттям Ормузької протоки.
У 2025 році Трамп запровадив 25% мито на індійські товари через закупівлю Індією російської енергії, проте, згодом скасував в межах ширшої торговельної угоди зі США. Китай, один із найбільших покупців російської нафти, аналогічних обмежень уникнув.
- 19 липня президент Сполучених Штатів Дональд Трамп закликав законодавців додати обмеження щодо Ірану до законопроєкту про санкції проти Росії.
- 23 липня Комітет постійних представників ЄС погодив зміст 21-го пакета санкцій проти Росії.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.