Шахтарі на окупованій Луганщині повідомляють про масові скорочення та невиплату зарплат
Джерело: The Moscow Times
На тимчасово окупованій території Луганської області працівники вугільних шахт заявляють про масові скорочення та невиплату заробітної плати після закриття підприємств. Йдеться про шахти “Красний партизан”, “Должанська-Капітальна” та шахту імені Свердлова, які раніше передали ростовському ТОВ “Торговий дім “Донські вугілля”.
За словами працівників, на початку січня їм оголосили про скорочення протягом двох місяців “з метою оптимізації структури”. Уже в березні шахти припинили роботу, однак зарплату за відпрацьовані у 2026 році дні люди так і не отримали.
“З грудня, коли нам востаннє дали гроші, ми не отримали ні копійки <…> Людей просто викинули на вулицю. Ні наш керівник, ні міністерство нічого не пояснюють”, – розповів шахтар “Красного партизана” Анатолій.
Він зазначає, що на папері працівникам нарахували всі належні виплати – “допомоги, відпустки, компенсації”, і суми можуть сягати до пів мільйона рублів: “Менше 250 тисяч ні в кого немає”. Водночас фактично ці кошти люди не отримали.
Частині звільнених шахтарів запропонували роботу на підприємствах у Ростові-на-Дону, які ще функціонують, інших перевели на роботи із забезпечення закритих шахт. Проте, за словами самих працівників, близько 1200 осіб залишилися без роботи та засобів для прожиття.
“Хто поїхав працювати в Ростов – у тих ще шахти працюють. А хто не захотів, стоїть на обліку в місцевому центрі зайнятості. Там пропонують роботу, але здебільшого зарплата – 30 тисяч рублів”, – каже Анатолій.
Він додає, що проблеми з виплатами почалися ще у 2024 році після передачі шахт новому власнику.
“Люди залишилися без засобів на прожиття, особливо жінки. Чоловікам ще легше знайти роботу, а жінці – ні, бо вакансій у нас немає”, – розповів інший шахтар.
За даними місцевої прокуратури, компанія “Донські вугілля” заборгувала працівникам виплати за січень-лютий 2026 року. У самій компанії підтвердили наявність боргів і заявили, що планують розрахуватися з працівниками “у разі надходження коштів на рахунки підприємства”.
На підприємстві пояснюють фінансові проблеми тим, що банки припинили надавати кредити. Нині компанія намагається продати вже видобуте вугілля зі складів, однак, за словами місцевої влади, “надходжень від реалізації недостатньо для повного розрахунку з персоналом”.
Загальні чисті збитки “Донських вугілля” перевищили 25,7 млрд рублів і збільшилися в 2025 році ще на 11,2 млрд. Водночас російські суди розглядають десятки позовів до компанії на “мільярди рублів”. Лише у січні ГУРШ подало позов на суму понад 1,14 млрд рублів.
Крім того, компанія має понад 99 млн рублів податкових боргів. У лютому вона повідомляла про намір звернутися до суду із заявою про власне банкрутство. Ще в листопаді підприємство просило у Москви 40 млрд рублів із Фонду національного добробуту, щоб уникнути закриття шахт.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.