Шахтарі на окупованій Луганщині повідомляють про масові скорочення та невиплату зарплат
Джерело: The Moscow Times
На тимчасово окупованій території Луганської області працівники вугільних шахт заявляють про масові скорочення та невиплату заробітної плати після закриття підприємств. Йдеться про шахти “Красний партизан”, “Должанська-Капітальна” та шахту імені Свердлова, які раніше передали ростовському ТОВ “Торговий дім “Донські вугілля”.
За словами працівників, на початку січня їм оголосили про скорочення протягом двох місяців “з метою оптимізації структури”. Уже в березні шахти припинили роботу, однак зарплату за відпрацьовані у 2026 році дні люди так і не отримали.
“З грудня, коли нам востаннє дали гроші, ми не отримали ні копійки <…> Людей просто викинули на вулицю. Ні наш керівник, ні міністерство нічого не пояснюють”, – розповів шахтар “Красного партизана” Анатолій.
Він зазначає, що на папері працівникам нарахували всі належні виплати – “допомоги, відпустки, компенсації”, і суми можуть сягати до пів мільйона рублів: “Менше 250 тисяч ні в кого немає”. Водночас фактично ці кошти люди не отримали.
Частині звільнених шахтарів запропонували роботу на підприємствах у Ростові-на-Дону, які ще функціонують, інших перевели на роботи із забезпечення закритих шахт. Проте, за словами самих працівників, близько 1200 осіб залишилися без роботи та засобів для прожиття.
“Хто поїхав працювати в Ростов – у тих ще шахти працюють. А хто не захотів, стоїть на обліку в місцевому центрі зайнятості. Там пропонують роботу, але здебільшого зарплата – 30 тисяч рублів”, – каже Анатолій.
Він додає, що проблеми з виплатами почалися ще у 2024 році після передачі шахт новому власнику.
“Люди залишилися без засобів на прожиття, особливо жінки. Чоловікам ще легше знайти роботу, а жінці – ні, бо вакансій у нас немає”, – розповів інший шахтар.
За даними місцевої прокуратури, компанія “Донські вугілля” заборгувала працівникам виплати за січень-лютий 2026 року. У самій компанії підтвердили наявність боргів і заявили, що планують розрахуватися з працівниками “у разі надходження коштів на рахунки підприємства”.
На підприємстві пояснюють фінансові проблеми тим, що банки припинили надавати кредити. Нині компанія намагається продати вже видобуте вугілля зі складів, однак, за словами місцевої влади, “надходжень від реалізації недостатньо для повного розрахунку з персоналом”.
Загальні чисті збитки “Донських вугілля” перевищили 25,7 млрд рублів і збільшилися в 2025 році ще на 11,2 млрд. Водночас російські суди розглядають десятки позовів до компанії на “мільярди рублів”. Лише у січні ГУРШ подало позов на суму понад 1,14 млрд рублів.
Крім того, компанія має понад 99 млн рублів податкових боргів. У лютому вона повідомляла про намір звернутися до суду із заявою про власне банкрутство. Ще в листопаді підприємство просило у Москви 40 млрд рублів із Фонду національного добробуту, щоб уникнути закриття шахт.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.